АДЕКВАТНІСТЬ

Related posts:

1. КУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ – нагромадження, зосередження, концентрування в організмі людини, тварин чи в навколишньому середовищі різних речовин (ліків, […]...
2. ЗАКОН ЗБІДНЕННЯ РІЗНОВИДІВ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ В ОСТРІВНИХ її ЗГУЩЕННЯХ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЗБІДНЕННЯ РІЗНОВИДІВ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ В ОСТРІВНИХ її ЗГУЩЕННЯХ (Г. Ф. ХІЛЬМІ) – індивід, система, що […]...
3. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА – забезпечення зміни тепловіддачі за рахунок судинних реакцій шкіри, потовиділення, сезонних змін теплоізолюючих властивостей […]...
4. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції […]...
5. ПОЛІБІОНТ Екологія – охорона природи ПОЛІБІОНТ – організм, що живе в середовищі кількох фаз або агрегатних станів (у воді, грунті, льоді […]...
6. ГЕОКРІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКРІОЛОГІЯ – наука про мерзлі гір. породи; вивчає їх походження, історію розвитку, умови існування, будову, процеси […]...
7. ПРИСТОСОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. […]...
8. БІОЛОГІЧНІ РИТМИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – біоритми, цикл, коливання інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ, що спостерігаються майже […]...
9. ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ – передбачення змін у прир. середовищі в результаті впливу на нього спроектованого […]...
10. АРТЕБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АРТЕБІОСФЕРА – шар біосферної колонізації в навколишньому просторі, тобто той шар, де літають заселені штучні супутники […]...
11. ДИБІОНТ Екологія – охорона природи ДИБІОНТ – організм, здатний жити у середовищі двох фаз (напр., у воді й у повітрі) або […]...
12. ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ, чинник обмежувальний – чинник-1, що ставить межі перебігу будь-якого процесу, явища або існування організму […]...
13. ФОН ПРИРОДНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ – постійний фон зовн. випромінювання, який створюють радіонукліди, наявні в навколишньому середовищі. Ф. […]...
14. ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ – різноманітні форми взаємодії речовини та енергії, що відбуваються без змін хім. складу речовин, […]...
15. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) – норматив, кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або […]...
16. ГІДРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЛОГІЯ – наука, що вивчає природні води (океани, моря, річки, озера, водосховища, болота, скупчення вологи у […]...
17. АКТИВНІСТЬ СОНЯЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ СОНЯЧНА – сукупність цикл, і не цикл. фіз. змін на Сонці. Зумовлена в основному взаємодією […]...
18. УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ – кінцева фаза сукцесії в умовах антроп. порушення прир. середовища до такого ступеня, що […]...
19. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить […]...
20. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. […]...
21. МОНОБІОНТ Екологія – охорона природи МОНОБІОНТ – організм, який завжди мешкає в середовищі тільки однієї фази (пов., водної) або в тілі […]...
22. ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ – кількість викинутих забруднювальних речовин, які завдають навколишньому середовищу шкоди меншої або хоча […]...
23. Значення популяційних особливостей для охорони видів ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.3. Значення популяційних особливостей для охорони видів Динаміка, структура, чисельність […]...
24. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. […]...
25. ЦИКЛІЧНІСТ Екологія – охорона природи ЦИКЛІЧНІСТЬ – закономірне повторення процесів в абіотичному середовищі, напр. циклічність коливань земної кори, припливи та відпливи, […]...
26. ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення […]...
27. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) – одна з форм цикл, (періодичних) змін у біотичному угрупованні (добові, сезонні, […]...
28. СПЕКТР Екологія – охорона природи СПЕКТР – графічне зображення змін фенологічних фаз рослин (фенологічний С.), складу життєвих форм (біол. С.), складу […]...
29. ЧИННИК КОСМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК КОСМІЧНИЙ – чинник-1, джерелом якого є процеси, що відбуваються поза Землею (зміни сонячної активності, потік […]...
30. ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ – утворення (синтез) небезпечних забрудників унаслідок перебігу фіз.-хім. процесів, що відбуваються безпосередньо у середовищі. […]...
31. СЕЗОН Екологія – охорона природи СЕЗОН -1) пора року (весна, літо, осінь, зима); 2) частина року, на яку припадають певні явища […]...
32. ТРОФОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРОФОТРОПІЗМ – вигини ростучих частин рослин, зумовлені нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
33. ГАЛОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЛОФІЛЬНІСТЬ – властивість організмів існувати в середовищі, насиченому легкорозчинними солями в інтервалі конц. 10-300 г/л. Див. […]...
34. ТРОФОТАКСИС Екологія – охорона природи ТРОФОТАКСИС – позитивний або негативний рух нижчих організмів, зумовлений нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
35. СЕДИМЕНТАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕДИМЕНТАЦІЯ – 1) осідання завислих у рідині твердих часточок; 2) сукупність процесів нагромадження відкладів у водному […]...
36. ТЕРМОТАКСИС Екологія – охорона природи ТЕРМОТАКСИС – рух не прикріплених рослинних і тваринних органів, що спричинюється нерівномірним розподілом т-ри у зовн. […]...
37. АМФІФІТИ Екологія – охорона природи АМФІФІТИ – водяно-повітряні або земноводяні рослини, певні органи яких перебувають у водному середовищі, а інші – […]...
38. САМОРОЗВИТОК Екологія – охорона природи САМОРОЗВИТОК – зміни, що відбуваються всередині екосистеми і спричинюють її сукцесійний або еволюц. розвиток....
39. ГІДРОБІОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОБІОНІКА – розділ біоніки, що вивчає особливості водних тварин з метою створення техн. пристроїв для роботи […]...
40. ПРИСТОСУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИСТОСУВАННЯ, адаптація – морфофізіол. та/або поведінкова (для тварин) зміна організму або угруповання відповідно до змін умов […]...