Активні і пасивні фразеологізми
Розділ 11
СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
§ 32. Активні і пасивні фразеологізми
Фразеологізми з погляду їх уживаності можна розділити на дві групи – активні й пасивні (застарілі ФО й фразеологізми – інновації).
Активні фразеологізми різного стилістичного забарвлення й стильової закріпленості регулярно вживаються в сучасній літературній мові. Серед них усталені вирази різної структури: вхопити шилом патоки, (рости) Як гриби після дощу, хай би грець узяв, гарячі жнива, молодий та зелений, в очах жовтіє, з
Застарілі фразеологізми відбивають і звичайні поняття, і такі, що з різних причин вийшли з активного вжитку. Сюди належать вирази Вивідувати ума (в кого), Видавити олію (з кого) “добре побити кого-н.”, Вказати типики “провчити кого”, Возити попа в решеті “брехати під час сповіді”, На духу “на сповіді”, Волити волю (чию), уступити в закон “звінчатися з ким-небудь”, ” – А що, Лизнула осіяного бога? – питався він… – Дурочка” (Панас Мирний), тобто “випила хмільного”. Застаріли фразеологізми Піти під аршин, Взяти під аршин (у царській армії новобранців “підганяли під мірку”, тобто брали чоловіків певного зросту); вислови, що відображають різні знахарські методи лікування: Виливати переполох “лікувати перелякану людину знахарським способом”, “Наша знахарка – баба Горпиниха, що й уроки виливає, бешиху шепче І пропасницю вичитує ” (Панас Мирний), глянуть Недобрим оком “зурочити”. Не чуємо більше троїстих музик “оркестру, що складається з трьох музичних інструментів: скрипки, бубна і цимбал” – не фіксують виразу Троїсті музики (у М. Рильського – Капелія троїста) й словники. Відійшло в минуле високе історичне Погибоше (загинути) яко (як) обри (“Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер. Що ми Загинем, яко обри, Що буде степ, руїна й вітер”, Є. Маланюк). У сучасному вжитку функціонує майже виключно не до німиги “не так, як слід”, “не до вподоби” лише в заперечній формі. Хоча в XIX ст. була й стверджувальна – до ишиги “розумно, до діла, до речі” . І. Манжура серед приказок і прислів’їв у кінці того ж століття (1890) подає вислови Мишку зірвати “побити”, дати гену “сильно побити”, Сопляка убити “злякатися”, Пропало, як на батозі “стільки ж взиску (користі?), як з батога за удар”, Усі шістнадцять “управився, немає нічого”. Утратив актуальність ряд фразеологічних гнізд зі стрижневими словами Бог, Господь: Боже благослови, Христом-Богом благати, Богом благати, їй же Богу, їй же ти Богу, нехай Бог (Господь) помагає (кому) “побажання успіху кому-н. у якійсь справі” й традиційні привітання з доброзичливим побажанням – Хай Бог (Господь) прощає, хай Господь милує (боронить), ані Боже мій “ні за яких обставин, ніколи”. Рідше вживаються фразеологізми зі старослов’янським з походження словом враг: Враг його матері, враг його бери, хай йому враг (виражають захоплення, незадоволення, досаду), враг його душу знає, враги його душу знають (виражають невідомість). З різних причин утратили актуальність фразеовербалізми сімейно-побутових реалій Іти на діти “виходити заміж за вдівця з дітьми”, запропонувати Руку й серце (кому), прописати іжицю (кому) “побити кого”. Можна назвати низку давніх форм покарання, тортур, фактів життя каторжан, як-от Забігти в колодку (кого), Залити в кайдани, волочити кайдани, волочити по етапах, які перейшли до пасивного складу фразеологічного запасу мови.
Так само до пасивного корпусу мовних Одиниць належать і фразеологічні Інновації, зокрема 80-х – 90-х років XX та початку XXI ст. Цілком природно, що дослідники (В. Кононенко, Т. Космеда, О. Левченко, А. Смерчко, В. Стишов, Л. Струганець та ін.) пропонують широкий загал активно вживаних виразів різної семантичної цілісності й стійкості. Серед них розрізняють ідіоми (Утриматися на плаву, тягнути одіяло (ковдру) на себе, розуміти, звідки ноги ростуть), усталені словосполучення, у яких є слова з вільним і фразеологічно-зв’язаним значенням (Чорний ринок, ядерна кнопка), усталені термінологічні словосполучення номінативно-характеризуючого типу (Оксамитова революція, коридори влади) та паремії – усталені вирази з імпліцитно-комунікативною та евристичною функцією. Адаптується до української мови термінологічна сполука паблік рилейшенз: пі-ар (Пі-ар), піар, ПР, РМ, піар-технології; “Такий Чорний піар полізе на всі канали – жах!” (Ст., 30.11.2000); “грамотна професійна робота за чорним РR-ом” (Д, 12.09.2001).
Як наслідок соціально-економічних змін в епохи історичних зрушень постають нові форми взаємовідносин людей, розвиваються нові форми економічного життя. Мова зазнає великих змін передусім на лексико – семантичному рівні. У своєму дзеркалі інновації відображають нову суспільно-політичну й економічну ситуацію. Поступові мовні зміни соціальної стабільності в період соціальних потрясінь пришвидшуються. Відбуваються переосмислення й зміни не тільки в семантичній структурі лексем, а й словосполучень, змінюється їх конотація. На основі різних тропів шляхом екстраполяції, тобто перенесення мовного образу з однієї сфери до іншої, усне й публіцистичне мовлення, насамперед засоби ЗМІ – особливо телебачення й періодика, відіграють вирішальну роль у збагаченні мови активно вживаними позначеннями суспільно-політичних реалій, як-от: Чорні діри, непарламентські стосунки, прямий ефір, смажені факти, прокручувати гроші, телефонні зайці, ділові люди, чума XX століття, девальвація грошей, пор. серії з опорними компонентами альтернативний (альтернативне рішення, альтернативна думка, альтернативний проект, альтернативні вибори), тіньовий (тіньова економіка, тіньові дільці, тіньовий обіг, тіньовий бізнес). Активізується слово бізнес “економічна, комерційна, підприємницька або біржова діяльність, спрямована на отриманняприбутку”, яке входить у тісніші сполуки з іншими словами, утворюючи неологізми: бізнес – еліта, бізнес – ідея, бізнес – клас, бізнес – конференція, бізнес – новини, бізнес – партія, бізнес – структура. Великий бізнес протиставляється Середньому й Малому бізнесові. “Попереджувальна” спортивна семантика сполуки Жовта картка Екстраполює своє значення на будь-яку сферу. Із розширенням семантики вислову вийти па вулицю “мітингувати” під нього підводиться більша кількість денотатів, з якими співвідноситься ФО, – “протестувати проти будь-чого”.
Новотвори у фразеології – де не тільки нові за формою й змістом (Шокова терапія), а й старі за формою, але інші за конотацією (Старший брат) чи нові варіанти старих за формою словосполучень (Набирати очки). Зміни у сфері фразеології відображають взаємодію інтрада-екстралінгвістичних чинників. Кожен новотвір вдалий, “якщо ми його розуміємо, і витворений він не проти законів нашої мови” (І. Огієнко).
Серед новотворів виділяється декілька семантичних розрядів: 1) сучасні політичні процеси і явища (Ескалація беззаконня, міжнаціональні конфлікти); 2) економічна ситуація (Перехід до ринку, валютний коридор, індексація цін); 3) соціальні відносини (Вести діалог, навішувати ярлики); 4) соціальні прошарки, угрупування чи об’єднання (Кланові структури, корумповані елементи); 5) ситуації для соціуму (За межею бідності); 6) засоби впливу на когось (Холодний душ); 7) характерологічні найменування осіб (Верхні ешелони влади, нові українці); 8) експресивні найменування країн (Імперія зла, ближнє чи дальнє зарубіжжя); 9) характеристика часових періодів (Застійні часи, посткомуністичний період); 10) оцінка соціально-політичних та побутових явищ (Тоталітарний режим, ліві сили. больові точки, гарячі точки, межа малозабезпеченості); 11) духовна культура (Дефіцит моралі, дорога до храму, національне піднесення) тощо.
Невідомо, що з визначеного загалу залишиться в майбутньому у фразеологічній скарбниці, які з виразів витримають випробування часом. Однак безсумнівно, що частина їх унаслідок інтенсивного функціонування в мові засобів масової інформації набуває семантичних нюансів, поступово з вузькоспеціальної сфери стає набутком широкої мовної практики, потрапляє до літературного вжитку, динамізуючи таким чином усю лексико – ідіоматичну мовну систему.
