АЛЕГОРІЯ

Культурологічний словник

АЛЕГОРІЯ (грец. allegoria – іносказання) – художнє втілення явища, а також абстрактної ідеї в конкретному образі (напр. жіноча постать з пов’язкою на очах і терезами в руці – А. правосуддя). За своєю функцією часто наближається до емблеми. Найпоширеніший вид А. – персоніфікація, тобто фігура з одним або кількома атрибутами, що пояснюють її зміст. Інколи А. передається тільки через композицію з характерних атрибутів (особливо в архітектурі – оздоблення фасадів та інтер’єрів, у меморіальних ансамблях). Алегоричні зображення характерні для мистецтва пізньої античності, середньовіччя, Відродження, XVII-XIX ст. У XX ст. А. особливо поширені в монументальній скульптурі та живописі, а також у різних видах графіки. В українському мистецтві XVII-XVIII ст. алегоричні сюжети набули великої популярності й активно використовуються до наших днів.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


АЛЕГОРІЯ - Культурологічний словник