Аліфатичні аміни – Аміни – Нітрогеновмісні органічні сполуки
ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання
РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ
13. Нітрогеновмісні органічні сполуки
13.2. Аміни
13.2.1. Аліфатичні аміни
Аміни – органічні сполуки, похідні аміаку, у молекулі якого один, два чи три атоми Гідрогену заміщені на вуглеводневі замісники:
Як і в молекулі аміаку, так і в молекулах амінів, в атома Нітрогену є одна вільна неподілена електронна пара, за рахунок якої вони можуть приєднувати протони,
Однак аліфатичні аміни – основи, сильніші за аміак, оскільки під впливом алкільних замісників навколо атома Нітрогену зростає електронна густина:
І він доволі сильно відтягує протони (йони Н+) від води та кислот. Зі збільшенням кількості алкільних замісників основні властивості зростають:
Первинні < вторинні < третинні
Аміни можна розглядати також як похідні вуглеводнів, що містять одну чи декілька функціональних груп – NH2.
Фізичні
Аміни – це продукти метаболізму живих організмів.
Серед них є гази, рідини і тверді речовини.
Нижчі аміни (газоподібні метиламін, диметиламін, триетиламін) мають запах аміаку. Складніші аміни – рідкі або тверді речовини з неприємним запахом тухлої риби.
Первинні і вторинні аміни утворюють водневі зв’язки, їхня розчинність зменшується зі збільшенням молярної маси, а температури їхнього кипіння значно вищі, ніж третинних амінів.
Хімічні властивості аліфатичних амінів
Взаємодія з мінеральними кислотами | |
Дисоціація: амін виявляє основні властивості | |
Аміни, на відміну від аміаку, горять на повітрі |
Добування аліфатичних амінів
1. Відновлення нітроалканів:
Відновники: Sn + НСl, LiAlH4.
2. Взаємодія галогеноалканів з аміаком:
Добуту суміш амінів різної будови розділяють, використовуючи різну реакційну здатність первинних, вторинних і третинних амінів.