Аналіз функціональний – методологія комплексного дослідження причинно-наслідкових зв’язків, окремих рушійних сил розвитку економічних явищ і процесів, в якому наголос робиться на пізнанні залежних факторів (функцій). Сучасна наука вважає категорії “причина” і “наслідок” відносними, тобто такими, що взаємно впливають одна на одну й зумовлюють внаслідок цього зміну певних явищ або процесів. Це означає, що кожна із взаємодіючих сторін є причиною іншої і наслідком одночасного зворотного впливу протилежної сторони. Крім того,
причина та наслідок в їх єдності можуть бути причиною зміни інших економічних явищ і процесів. Найважливішими факторами класифікації причинно-наслідкових зв’язків в економічній теорії є їх поділ на зовнішні та внутрішні, біологічні та соціальні (так розглядається біосоціальна сутність людини), динамічні й статичні, на прості та складні, однофакторні та багатофакторні, прямі й опосередковані та ін. Найчастіше діють багатофакторні причини (декілька діючих сил), кожну з яких досліджують окремо, що означає факторний аналіз, наприклад, багатофакторна модель попиту. Деякі економісти з’ясовують вплив понад 20 факторів
на економічне зростання. При цьому причини поділяють на аргументи (незалежні величини) та функції (залежні величини). А. ф. з’ясовує при цьому комплекс діючих факторів, внаслідок чого робиться крок до пізнання закономірностей розвитку економічних явищ і процесів, отже, ігноруються неістотні, поверхневі зв’язки. Водночас істотним недоліком А. ф. є неврахування зворотних зв’язків між економічними явища і процесами.