АНАЛІЗ, РОЗПОДІЛ, КЛАСИФІКАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
5. Аналіз існуючих виробів і визначення завдань проекту
5.2.АНАЛІЗ, РОЗПОДІЛ, КЛАСИФІКАЦІЯ – МЕТОДИ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИНАХІДНИКА
Як ми вже згадували вище, не кожна людина здатна утримувати всю інформацію про об’єкт проектування. Тому вчені досить часто вдаються до класифікації технічних об’єктів, намагаються систематизувати їх у певній послідовності з метою докладного аналізу. Тут аналіз слід розуміти як метод, що допомагає одержати необхідну
Аналіз як метод наукового дослідження дає змогу здійснювати класифікацію. Тому зазвичай кажуть, що аналізувати
У наведеному прикладі клас розглядуваних об’єктів слід вважати родом (двигуни) відносно вужчого класу об’єктів, які мають певну особливість (двигуни, що працюють на основі ЕРС). Відносно ж усього класу вужчий клас двигунів називатиметься видом, а особливість (ЕРС), за якою ми його відібрали, – його видовою відмінністю.
Якщо клас об’єктів поділити на два підкласи, що мають протилежні видові відмінності – двигуни, які працюють за рахунок тиску газу, і двигуни, які не працюють на основі газу, – то такий процес поділу об’єктів називатиметься дихотомією. Класифікацію розуміють як процес мислення, у ході якого в групи уявно об’єднують предмети, що мають визначені ознаки, спільні для кожної групи.
Результатом класифікації може бути зведена таблиця, в якій досліджувані предмети чи об’єкти укладені в різні групи.
Прикладом класифікації як процесу мислення може бути таблиця В. О. Горського, за допомогою якої подано еволюцію двигуна (рис. 16).
Зрозуміло, що вона не претендує на вичерпну енциклопедію двигуна, проте дає змогу зробити аналіз того узагальненого історичного досвіду, який склався у винахідництві та будуванні двигунів.
Таблиця складена за таким принципом: горизонтальні рядки показують основні етапи історичного розвитку двигунів; у вертикальних рядках таблиці зібрані двигуни, що працюють від однакових джерел енергії.
Якщо уважно розглянути таблицю, то нескладно помітити, що кожна клітинка містить проект двигуна, який має не лише переваги, а й певні недоліки, що було подальшим мотивом для вдосконалення конструкції й винайдення нового підходу (чи ідеї) в проектуванні двигуна. Кожна наведена в таблиці конструкція двигуна широко використовується
Рис. 16. Таблиця В. О. Горського “Еволюція двигуна”
У відповідній галузі виробництва. Разом з тим винахідники постійно аналізували відому конструкцію, враховували позитивний досвід, намагаючись усунути в діючій конструкції негативні чинники.
Класифікація промислової продукції є провідною умовою всебічного визначення її якості. У зв’язку з цим існують різні види аналізу: художньо-конструкторський, функціональний та ін. Для визначення різних підходів у здійсненні аналізу промислових виробів їх поділяють на групи (підкласи).
Так, промислові вироби як окремий клас поділяють на чотири підкласи:
А) вироби, що безпосередньо обслуговують людину (меблі, одяг, взуття тощо);
Б) вироби, що обслуговують людину і водночас виконують технічну функцію (електроарматура, побутові прилади, пристрої тощо);
В) вироби, що виконують певну роботу і частково обслуговують людину (засоби транспорту, прилади, верстати тощо);
Г) вироби, які виконують лише певну роботу (автоматизовані системи, вузли механізмів машин тощо).
Отже, підсумовуючи, можна відзначити, що аналіз, класифікація виробу проектування чи його аналогів – це трудомісткий процес розумової діяльності, який не лише спрямований на позитивні чи негативні сторони конструкції виробу, а й враховує всі аспекти роботи над виробом – від його форми та кольору до реклами як продукту певної торговельної марки. Тому під час аналізу дизайнер не лише дає відповідь на запитання, які стосуються того, що було чи що є, а й докладніше визначає, які, власне, потрібні вдосконалення об’єкта проектування за такими напрямками, як:
– предметний (художня цінність виробу, нові конструктивні елементи чи функції, форма, колір, конструкційний матеріал, з якого виготовляється виріб);
– виробничий (технологічність об’єкта, автоматизація під час виготовлення, низька матеріало – та енергоємність виготовлення, уніфікація тощо);
– експлуатаційний (надійність, зручність в обслуговуванні і т. д.);
– торговельний (транспортування, тара чи упаковка до виробу, товарний вигляд, реклама на упаковці і т. д.).
Дизайнер зобов’язаний аналізувати всі об’єкти власної творчої роботи – від загальних попередніх міркувань до того, як почнеться процес проектування, на всіх етапах проектування та виготовлення виробу і навіть після того, як виріб випущено у серійне виробництво.
Недостатній аналіз на окремих етапах роботи знижує цінність виробу ще на стадії його проектування. Відсутність обгрунтованого художньо – конструкторського аналізу під час проектування – може призвести до морального знецінення виробу ще до того, як почнеться його серійний випуск.
Аналіз об’єкта проектування передбачає поєднання різноманітних чинників, вимог, умов, способів реалізації проекту. Наприклад, якщо розглядати лише функціональний бік об’єкта проектування і не враховувати конструкційного матеріалу, форми виробу загалом, конструктивних особливостей, технології його виготовлення, то аналіз виробу буде неповним, таким, що не виявлятиме всіх проблем, які можуть виникати під час його проектування та виготовлення.
Після того як визначено напрямок чи напрямки, за якими будуть удосконалювати (змінювати) або “розвивати” конструкцію майбутнього виробу, чітко окреслюють обсяг необхідних для цього робіт і на основі цього формують завдання. Визначаючи завдання, дизайнер насамперед з’ясовує два основні питання: по-перше, яким має бути кінцевий результат і, по-друге, чи буде вирішена проблема, над якою працюють. Ясна річ, коли вирішуються проблеми високого рівня складності, однозначної відповіді на поставлені питання немає. Проте якщо завдання формулювати в контексті цих питань і в ході роботи час від часу до них повертатись, то ефективність вирішення проблеми значно зростатиме. Розглядаючи кожен можливий варіант розв’язку (мається на увазі форма виробу, колір чи обраний конструкційний матеріал, з якого його виготовлятимуть), дизайнер враховує позитивні й негативні наслідки прийнятого рішення, як це впливатиме на остаточний варіант, тобто розв’язок поставлених завдань.
