АПОКРИФИ

Related posts:

1. ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять […]...
2. ІЄРАРХ Культурологічний словник ІЄРАРХ (від грец. hieros – священний і arche – влада) – представник вищого християнського духовенства (папа, патріарх, митрополит […]...
3. СХОЛАСТИКА Культурологічний словник СХОЛАСТИКА (від грец. scholle – вчена бесіда, школа) – інтелектуальний феномен середньовічної європейської культури в рамках теолого-філософської традиції, […]...
4. ІРОНІЯ Культурологічний словник ІРОНІЯ (від грец. eironeia – вдавання, прихований глум) – 1) Тонке приховане глузування. 2) У літературі – стилістичний […]...
5. ЕПОС Культурологічний словник ЕПОС (грец. – слово, розповідь) – 1) Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2) Оповідний рід художньої літератури....
6. ЛІРИКА Культурологічний словник ЛІРИКА (від грец. – лірний, лірик) – 1) Жанр художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. […]...
7. ОКУЛЬТИЗМ Культурологічний словник ОКУЛЬТИЗМ (від лат. occultus – прихований, таємний) – містичне вчення, що виходить з наявності окультних (надприродних) сил і […]...
8. АПОЛОГЕТИКА Культурологічний словник АПОЛОГЕТИКА (від грец. apologetikos – захищати) – збірна назва для творів ранньохристиянських письменників, у яких захищаються догми християнства....
9. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні […]...
10. ПАТРІАРХАЛЬНИЙ Культурологічний словник ПАТРІАРХАЛЬНИЙ (від грец. раtriarches – прабатько) – пов’язаний із старовиною, давніми традиціями і звичаями....
11. ЕПІТАЛАМА Культурологічний словник ЕПІТАЛАМА (від грец. шлюбний) – в античній літературі пісня або вірш, що виконувалися під час весільних обрядів....
12. САКРАЛЬНЕ Культурологічний словник САКРАЛЬНЕ (від лат. sacer – священний) – наділене божою благодаттю. Таким є релігійна віра, таїнства, церква, особи, зведені […]...
13. МІЗАНТРО Культурологічний словник МІЗАНТРОП (від грец. misantropos – людиноненависник) – людина, яка уникає спілкування з іншими людьми, ненавидить їх; відлюдок....
14. ДУХ Культурологічний словник ДУХ – у релігії та міфології надприродна сутність, яка уособлює людські мислення, свідомість, психічні здібності. У релігійному та […]...
15. ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, […]...
16. ЕНТУЗІАЗМ Культурологічний словник ЕНТУЗІАЗМ (від грец. enthusiaso – захоплююсь божеством) – психічний стан великого піднесення, душевного пориву, натхнення....
17. АГОН Культурологічний словник АГОН (грец.) – складова частина давньогрецької комедії і трагедії, суперечка дійових осіб. Ширше: публічні змагання....
18. ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи […]...
19. АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
20. ГЕН Культурологічний словник ГЕН (від грец. genos – рід, походження) – одиниця біологічної речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків […]...
21. АВТОХТОННИЙ Культурологічний словник АВТОХТОННИЙ (від грец. autos – сам, chtones – земля) – належний за походженням до даної території, місцевий; корінний […]...
22. ТЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання […]...
23. АПОКАЛІПСИС Культурологічний словник АПОКАЛІПСИС (грец. – одкровення) – стан суспільства, коли існуванню самої людини загрожують руйнівні, смертоносні для неї сили....
24. ВЕДИ Культурологічний словник ВЕДИ (санскр. веда, букв. – знання) – найдавніші пам’ятки індійської літератури, створені наприкінці 2-го – у першій половині […]...
25. ПРАГМАТИЗМ Культурологічний словник ПРАГМАТИЗМ (від грец. pragma – діло, справа) – філософське вчення, яке визнає істинним тільки те, що дає практично […]...
26. ГЕНДЕР Культурологічний словник ГЕНДЕР (від грец. genos – рід) – соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої дається визначення понять “чоловік” та “жінка”....
27. АРИСТОКРАТІЯ Культурологічний словник АРИСТОКРАТІЯ – (від грец. “аристос” – найкращий і “кратер” – сила, влада, панування) – вищий прошарок привілейованого стану […]...
28. АНТИНОМІЯ Культурологічний словник АНТИНОМІЯ (грец. протиріччя закону в самому собі) – сполучення суперечливих суджень про предмет, суперечливість думок або намагань їх […]...
29. ЗООМОРФНІСТЬ Культурологічний словник ЗООМОРФНІСТЬ (від грец. тварина і форма) – уподібнення речі якійсь тварині, реальній або фантастичній (тератоморфність); засоби такі ж, […]...
30. ЄВАНГЕЛІСТ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІСТ (грец.) – 1) Кожний з чотирьох, визнаних християнською церквою, укладачів ранньохристиянських творів – Євангелій. 2) Член секти […]...
31. ТРАГЕДІЯ Культурологічний словник ТРАГЕДІЯ (грец.) – драматичний твір, який зображує гострі, непримиренні життєві конфлікти і завершується смертю головного героя....
32. АНТРОПОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОГЕНЕЗ (від грец. antropos – людина та genesis – походження) – процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу […]...
33. КАТАЛОГ Культурологічний словник КАТАЛОГ (грец. katalogos – список) – 1) Систематизований віддрукований перелік предметів, товарів, послуг, складений за певними ознаками для […]...
34. МОНІЗМ Культурологічний словник МОНІЗМ (від грец. – один, єдиний) – філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало – […]...
35. НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ (від грец. нерв і психологія) – галузь психологічної науки, що вивчає зв’язок психічних процесів, властивостей і станів […]...
36. ЕПІТАФІЯ Культурологічний словник ЕПІТАФІЯ (від грец. еpі – над і taphos – могила) – 1) Намогильний напис. 2) Скульптурний чи живописний […]...
37. АНОМІЯ Культурологічний словник АНОМІЯ (грец. відсутність закону, організації) – стан зруйнованості соціальних норм та моральних цінностей, катастрофа культури і зелених насаджень....
38. МЕЗОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник МЕЗОМОРФНИЙ ТИП (від грец. mesos – середній і morphe – форма) – морфологічний тип, властивий людям з розвиненою […]...
39. АГНОЗІЯ Культурологічний словник АГНОЗІЯ (грец. agnosis – незнання) – стан людини, при якому мозок не може розшифрувати інформацію, що надходить від […]...
40. ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, […]...