Home ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ)

АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ)

Екологія – охорона природи

АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – цикл, процес авт. підтримування сталого стану біогеоценозів. Грунтується на впорядкованості потоків біомаси різної якості, призначених для різних споживачів, та на фізіол. і біохім. особливостях популяцій.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Related posts:

  1. ТОКСОБНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСОБНІСТЬ – 1) сукупність фізіол. – біохім. властивостей, що дають змогу організмам жити у водоймах, забруднених […]...

  2. ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується […]...

  3. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або […]...

  4. ОПТИМУМ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ – найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіол. процесу чи біохім. реакції. В екології […]...

  5. ВІТАМІНИ Екологія – охорона природи ВІТАМІНИ – біол. активні орг. сполуки різної хім. природи, які виконують найважливіші біохім. та фізіол. функції […]...

  6. МЕТЕОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи МЕТЕОЧУТЛИВІСТЬ – залежність фізіол. стану організму (людини, тварини, рослини) від погоди та окремих метеорологічних чинників (тиску, […]...

  7. БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД – спосіб очищення побутових і пром. стічних вод, який грунтується на біохім. […]...

  8. ТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ТРАНСПІРАЦІЯ – фізіол. процес випаровування води зеленими частинами рослинного організму. Залежить від метеорол. чинників та фізіол. […]...

  9. ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ – сумарна маса рослин більша, ніж біомаса фітофагів і травоїдних, а маса останніх […]...

  10. ГЕОТЕХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНОЛОГІЯ – хім., фіз.-хім., біохім. та мікробіол. методи безшахтного (переважно за допомогою свердловин) видобування корисних копалин […]...

  11. ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – індекс якості навколишнього середовища – умовний показник, що грунтується на реакції людського […]...

  12. ПОРІГ ЗМІН У ПРИРОДІ Екологія – охорона природи ПОРІГ ЗМІН У ПРИРОДІ – сила впливу на прир. систему, що призводить до суттєвих змін у […]...

  13. СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ – перенесення потоків холодного повітря вниз по схилу під впливом сили гравітації (оскільки […]...

  14. ГУМІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу […]...

  15. ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ – сукупність окремих біогеоценозів, однорідних за компонентами середовища та їхньою динамікою....

  16. ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. […]...

  17. ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – народногосп. (екон., соц.-екон., культ.) вартість ресурсів, що визначається сумою екон. і позаекон. […]...

  18. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у […]...

  19. АЛЕЛОПАТІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОПАТІЯ – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними у довкілля фізіол. […]...

  20. АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА – швидке пристосування органів чуття, метаболічних процесів та фізіол. функцій до порівняно нетривалого впливу […]...

  21. ГОМОЙОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОЛОГІЯ – морф, або фізіол. подібність органів чи ознак у тварин віддалених систематичних груп. Г. виникає […]...

  22. ОПРОМІНЕННЯ Екологія – охорона природи ОПРОМІНЕННЯ – вплив на біонти будь-яких видів випромінювань. Зовн. опромінення формується внаслідок дії косм. випромінювання, за […]...

  23. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і […]...

  24. ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – […]...

  25. ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну […]...

  26. ЦЕНОФІЛИ Екологія – охорона природи ЦЕНОФІЛИ – види, з популяцій яких складаються стабільні біоценози. Вони здебільшого високоспеціалізовані до існування в певному […]...

  27. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНА – відтворення біомаси рослин, тварин і мікроорганізмів, які входять до складу біогеоценозу. Може бути […]...

  28. КУЛЬТИВАР Екологія – охорона природи КУЛЬТИВАР – сукупність культивованих особин, яка відрізняється певними ознаками (мор., анат., фізіол. та ін.), важливими для […]...

  29. ПРИРІСТ БІОМАСИ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ БІОМАСИ – кільк. збільшення живої речовини популяції, віднесене до одиниці часу. Виражається в одиницях маси […]...

  30. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ – комплекс заходів із збереження цілісності екосистем, який виключає можливість зникнення окремих елементів екосистем […]...

  31. ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ Екологія – охорона природи ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ – різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також […]...

  32. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЦЕНОЗУ – кількість біомаси, що продукується організмами біоценозу протягом певного часу (місяць, рік) на одиницю […]...

  33. БІОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОІНДИКАЦІЯ – властивість багатьох організмів реагувати на зміну фіз.-хім. та екол. характеристик середовища існування, що виражається […]...

  34. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється […]...

  35. МУТАЦІЯ Екологія – охорона природи МУТАЦІЯ – різка спадкова зміна організму, що змінює його морф, та (чи) фізіол. поведінкові ознаки. Пов’язана […]...

  36. ГРАДІЄНТ Екологія – охорона природи ГРАДІЄНТ – 1) вектор, що вказує напрямок найшвидшої зміни даного скалярного поля; 2) міра зростання або […]...

  37. СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність надорганізмених систем різного рівня (популяцій, видів, біогеоценозів, біосфери) протидіяти натиску сукупності впливів […]...

  38. БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань […]...

  39. ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД – розходження глибинних та поверхневих течій і потоків вод Світового океану, що відбувається […]...

  40. НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. […]...

АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) - Довідник з екології
« 
 »