БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ
Урок № 53
БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексика і стилістика: функціональні стилі.
Синтаксис: словосполучення, речення, текст.
Пунктуація: розділові знаки.
Культура мовлення: точність,
Міжпредметні зв’язки: художня література, російська та іноземні мови.
Тип уроку: формування умінь і навичок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку
III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Обмін інформацією
> Зачитати фразеологізми, підібрані дома з допомогою фразеологічного словника.
> Прочитайте фразеологізми з іменником рука, поясніть їх значення; доповніть своїми прикладами 5-6 стійких словосполучень, що привернули вашу увагу, запишіть.
Валитися з. рук. Волю дати рукам. Гріти
IV. Опрацювання нового матеріалу
Вступне слово вчителя
На фразеологію поширюються семантичні категорії і процеси лексики – багатозначність, синонімія, антонімія, омонімія, переносне значення та ін.
Багатозначністю називають властивість слова чи фразеологізму виступати в контексті з різними значеннями. Наприклад, Іншим разом я б, роззявивши рота, витріщився на цей дім, бо такого дома ніде в світі нема (В. Нестайко). А в іншому контексті вираз може означати також і “починати говорити”, і ” починати лаяти когось”, і “бути неуважним”.
Чотири значення у фразеологізмі – велика рідкість; зазвичай їх два.
> Уведіть у речення інші багатозначні фразеологізми, наведені в тексті.
V. Формування правописних умінь і навичок
Лінгвістичне дослідження
> Стійке словосполучення бабине літо має два значення: 1) погожі дні на початку осені, 2) павутиння, що літає в цей період. Поясніть його значення в кожному з наведених речень. Випишіть по одному реченню з кожним із значень.
1. День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (І. Нечуй-Левицький). 2. “Бабине літо” висіло на віттях, як прядиво (Леся Українка). 3. Аеродром обснували білі антени ба биного літа (Ю. Гагарін). 4. Ми… складали вірші – про минуле літо, про журавлів, про теплі дні “бабиного літа” (В. Сухомлинський). 5. Він [вересень] причепив до свого бриля… нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін (М. Стельмах).
> Підкресліть члени речення. Яким членом речення виступає фразеологізм? Поясніть розділові знаки.
Творча робота (у групах)
> Прочитайте початок IV розділу повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір” (“Літо збігло, як день…”) для створення творчого фону. Складіть колективно невелике оповідання “Літо восени”, увівши до нього вираз бабине літо в обох значеннях.
> Прочитайте фразеологізми. Розділіть за темами – “Наш клас”, “Хуртовина”, “Дощ над полями”. Напишіть короткі твори, використавши фразеологізми. Якого стилістичного забарвлення вони надають тексту?
> Прочитайте текст. Зверніть увагу, які розгалужені синонімічні ряди фразеологізмів можуть бути. Поясніть їх значення.
В уста малого Михайлика, наприклад, М. Стельмах вкладає підряд аж 10 фразеологічних зворотів, почутих від дорослих і сказаних про дорослих: “І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, пе було лою під чуприною, розум якось втулявся аж униз і на в’язах стирчала макітра” (“Гуси лебеді летять”).
> Розподіліть названі синоніми за значенням на дві групи і запишіть їх. Поясніть значення. Складіть по одному реченню з фразеологізмом кожної групи.
Зуб на зуб не попадає, пекти раків, мороз проймає, зайнятися рум’янцем, червоніти по самі вуха, пробирають дрилтки.
> У яких зв’язках між собою подані пари фразеологізмів? Складіть з ними речення й запишіть.
Хоч лопатами загрібай – як кіт наплакав; тримати язик за зубами – розпустити язика; хоч до рани прикладай – хоч кіл на голові теши; з усіх ніг – нога за ногою; вести перед – пасти задніх.
> Прочитайте приказки і прислів’я. Які значення (синонімічні чи антонімічні) вони виражають?
Ні холодно ні жарко; старі й малі; день і ніч; правда кривду переважить; добре говорить, та зле робить; хто високо літає, той низько сідає.
> Замініть фразеологізми-синоніми одним словом. Запишіть. Зразок. Хліб насущний, шматок хліба, хліб-сіль – харчі. Співати дифирамби, кадити фіміам, співати хвалу, підносити до небес; як на голках, як на вогні, як на терню, як на ножах; без ліку, кури не клюють, лопатою горни, аж кишить, як маку, до біса, як піску морського, ні проїхати ні пройти, по горло, по самісінькі вуха, по шию, з головою, по зав’язку, ціла купа, як цвіту в городі; ні в казці сказати, ні пером описати; хоч з лиця воду пий, хоч картину малюй, хоч ікону малюй, хоч куди, як сонце, як зоря, очей не відірвати, брати на себе очі.
> Перекладіть фразеологізми українською мовою, користуючись українсько-російським і російсько-українським словником І. С. Олійника і М. М. Сидоренка. Поясніть їх значення і запишіть українські відповідники.
До зари; куй железо, пока горячо; куда ни шло; разводить тары-бары; ранняя птичка носок прочищает, а поздняя глаза продирает; с незапамятных времен; я про сапоги, а он про пироги.
VI. Систематизація й узагальнення засвоєного матеріалу
> Прочитайте текст і скажіть, до якого стилю він належить. Яку роль у стилістичній виразності мовлення відіграють фразеологізми – їх багатозначність, синонімія й антонімія? Наведіть приклади.
Правильним слід визнати усне або писемне мовлення, що відповідає граматичним, лексичним, стилістичним і вимовним нормам літературної мови. Проте правильність мовлення ще не засвідчує справжнього опанування мови. Молена говорити або писати досить правильно, але надто одноманітно. Такому мовленню бракує творчого підходу, стилістичної виразності. А мовленнєве мистецтво досягається вмілим і доцільним вживанням слів різних стилів, різноманітних синтаксичних конструкцій, а також в усному мовленні – багатством інтонацій. Знання вирая^альних засобів мови і вміння використовувати їх залежно від ситуації мовлення – вищий ступінь опанування мовної культури. Щоб досягти його, треба досконало знати про різне призначення мовних засобів.
Стилістична доцільність вживання мовних засобів, їх відповідність потребам спілкування є ознакою високої культури мовлення (І. Вихованець).
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
> Прочитайте текст. Розкаясіть про значення прислів’їв. До поданих нижче прислів’їв допишіть другу їх частину. Які життєві ситуації розкривають ці прислів’я? Допишіть ще 4-5 прислів’їв, які вам подобаються.
Прислів’я – складова частина культури народу, його неоціненний скарб, яким він володіє з незапам’ятних часів і яким збагачувалися майбутні покоління людства. Усі види словесного мистецтва пов’язані з народним афористичним словом, яке робить наше мовлення влучним, точним, дотепним. Народні вислови проникають у мову публіцистики, науки і навіть міжнародної дипломатії.
Дослідження прислів’їв зараз активно проводиться у всіх країнах світу, створюються численні фундаментальні і популярні збірки, видаються наукові праці (3 підручника).
1. Праця чоловіка годує, а…
2. Вченому світ, а…
3. Наука в ліс не веде, а…
4. Гірко заробиш – …
