Безпосередність судового розгляду
Безпосередність судового розгляду – одне із загальних положень судового розгляду, яке полягає в тому, що при розгляді будь-якої кримінальної або цивільної справи судді повинні особисто й безпосередньо дослідити всі докази, заслухати показання свідків, потерпілого, підсудного, пояснення осіб, які беруть участь у справі, висновки експертів, оглянути речові докази та ін. Суд має обгрунтовувати вирок чи рішення лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Оголошення письмових показань допускається лише для перевірки істотних суперечностей між показаннями на суді і під час попереднього розслідування, а також у разі відмови підсудного давати показання та у випадках, коли свідок не може з’явитися до суду з поважних причин. Б. с. р. обумовлює усну форму дослідження доказів, нерозривно пов’язану з безперервністю розгляду та незмінністю складу суду при розгляді справи. В цивільному процесі допускаються винятки з положення про Б. с. p., зокрема, неявка однієї із сторін не є безумовною перешкодою для вирішення справи.
