Безвісна відсутність
Безвісна відсутність – встановлений у судовому порядку факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання, коли місцезнаходження його невідоме. Визнання Б. в. здійснюється за заявою заінтересованих осіб у порядку окремого провадження. Суд визнає громадянина безвісно відсутнім через один рік від дня одержання в місці його постійного проживання останніх відомостей про його місцеперебування. Не можуть визнаватися безвісно відсутніми особи, які переховуються від суду або слідства (коли розшук їх триває). У разі визнання громадянина безвісно відсутнім над його майном встановлюється опіка. Особи, що були на його утриманні, набувають права на пенсію у разі втрати годувальника, шлюб з ним розривається в органах запису актів громадянського стану. У разі появи або виявлення місцеперебування громадянина, визнаного безвісно відсутнім, за його заявою або за заявою заінтересованих осіб суд спростовує своє рішення і відновлює його майнові права. Див. Місце проживання, Утримання.
