Будова клітини. Лабораторна робота №1. Будова клітини рослини
Розділ І. РОСЛИНИ
Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин (на прикладі покрито-насінної дводольної рослини)
УРОК 5
Тема. Будова клітини. Лабораторна робота №1. Будова клітини рослини
Мета. Вивчити будову рослинної клітини; навчитися виготовляти тимчасові мікропрепарати рослинних клітин і досліджувати їх за допомогою мікроскопа. Почати формувати навички роботи з мікроскопом.
Основні поняття і терміни: оболонка, цитоплазма, ядро, ядерце, пластиди, вакуолі, включення.
Обладнання: мікроскоп, препарувальний набір, цибулина,
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди), наочні (демонстрація обладнання), практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій).
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. |
1. Організаційний момент. | 1 |
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання. | 7 |
3. | 3 |
Мотивація навчальної діяльності. | |
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 15 |
5. Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи). | 13 |
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 5 |
7. Домашнє завдання. | 1 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
Фронтальна бесіда: 1. Які процеси життєдіяльності характерні для рослинних організмів? 2. Дайте визначення і коротку характеристику таким термінам, як подразливість, обмін речовин, фотосинтез, дихання, транспорт речовин, випаровування, мінеральне живлення, ріст і розмноження. 3. Назвіть умови, що необхідні для життя рослин, поясніть їхню роль.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Розповідь з елементами бесіди. Як ви вважаєте, чи є щось спільне у будові усіх організмів? Усе живе, за винятком вірусів, складається з особливих структурних елементів – клітин. Термін “клітина” запровадив у 1665 році англійський учений Роберт Гук. Систематичне вивчення клітин почалося лише з XIX сторіччя зі створенням так званої “клітинної теорії”. Згідно з цією теорією, всі живі організми побудовані з клітин і саме життя забезпечується поділом і функціонуванням клітин. Клітини можуть бути різної форми і різного розміру, але вони подібні за своєю будовою, хімічним складом, основними виявами життєдіяльності та обміном речовин. Формулювання проблемного запитання. Як ви вважаєте, про що це свідчить? А свідчить це про те, що, на думку учених, які дотримуються еволюційних поглядів, всі організми, які живуть на Землі, мають спільне походження, тобто походять від одного предка.
Сьогодні на уроці ми розглянемо будову клітини рослин. Ви ознайомитесь з новим методом дослідження – мікроскопією. Винайдення і використання мікроскопа дало новий поштовх у розвитку природничих наук.
План
1. Будова лупи та мікроскопа.
2. Будова клітини рослин.
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Будова лупи та мікроскопа
Розповідь, що супроводжується демонстрацією лупи і мікроскопа. Найпростішим збільшувальним приладом є лупа. Лупи збільшують зображення у 4-25 разів. За їхньою допомогою можна побачити окремі частини рослини, великі клітини.
Основним приладом, яким користуються під час вивчення мікроскопічних живих організмів або їхніх окремих частин, є мікроскоп. Розрізняють світлові й електронні мікроскопи. Світлові мікроскопи збільшують зображення до 3 600 разів, а електронні – у десятки й сотні тисяч разів. Головними частинами світлового мікроскопа є збільшувальні двоопуклі лінзи, розміщені в особливій трубці – тубусі. На верхівці тубуса знаходиться окуляр, а з нижнього боку – об’єктив. Трубка-тубус прикріплюється до штатива, з яким з’єднаний предметний столик. Тубус рухається за допомогою гвинтів.
Об’єкт дослідження розміщують на предметному столику, в центрі якого є отвір. Через отвір світло за допомогою дзеркала спрямовується на об’єкт і просвічує його. Збільшення, що дає мікроскоп, визначають таким чином: збільшення мікроскопа = збільшення окуляра (число, що стоїть на окулярі) х збільшення об’єктива (число, що стоїть на об’єктиві).
Для того, щоб налаштувати мікроскоп для роботи, слід подивитися в окуляр і повернути дзеркало, розташоване під предметним столиком, таким чином, щоб можна було побачити освітлений круг. Мікропрепарат (який міститься на предметному склі й накритий накривним скельцем) кладуть на предметний столик і обережно закріплюють лапками. Після цього слід, обертаючи гвинт, опустити тубус до накривного скельця, але не притискати його, щоб скельце не тріснуло. Далі ви дивитесь в окуляр і повільно піднімаєте тубус, обертаючи гвинт доти, доки зображення в окулярі не стане чітким.
Будова клітини рослин
Пояснення. Демонстрація таблиць “Будова рослинної клітини”, “Будова пластид “, малюнків з підручника чи зображення на інтерактивній дошці. За допомогою мікроскопа на постійних (виготовлених за особливою технологією) або тимчасових (виготовлених під час дослідження) мікропрепаратах вивчають будову клітини рослин. У ній за допомогою світлового мікроскопа можна побачити оболонку, цитоплазму, ядро, пластиди і вакуолю. Інші органели видно лише в електронному мікроскопі. Оболонка клітин рослин тверда, оточує внутрішній вміст і підтримує усталену форму клітини. Ядро зазвичай має округлу або овальну форму і його добре видно в клітині. Цитоплазма безбарвна і прозора. Пластиди бувають трьох типів і розрізняються за кольором: зелені (хлоропласти), жовті, оранжеві або червоні (хромопласти) і безбарвні (лейкопласти). Вакуоля зазвичай є одна, інколи їх може бути декілька, вони заповнені безбарвним або забарвленим клітинним соком. Крім органел, у клітинах рослин можна спостерігати так звані включення. Це утвори різної форми в цитоплазмі, які містять поживні речовини, що продукуються саме у цих клітинах. Наприклад, у клітинах насіння соняшника – краплі олії, у картоплі – кульки крохмалю тощо.
Для будови клітин рослини характерним є наявність пластид, вакуолей та зовнішньої твердої оболонки, що утворюється з целюлози, геміцелюлози, пектину або хітину і надає клітині й усій рослині міцності. Пластиди – органели, властиві тільки клітині рослини. їх поділяють на хлоропласти, хромопласти і лейкопласти. У хлоропластах (зелених частинках) відбувається фотосинтез, хромопласти надають органам рослини яскравого червоного, оранжевого або жовтого забарвлення, а в безбарвних лейкопластах найчастіше накопичується крохмаль.
5. Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи).
Лабораторна робота № 1
Тема. Будова клітини рослини.
Мета. Ознайомитись із будовою клітини рослини, навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати, закріпити навички користування світловим мікроскопом.
Обладнання: мікроскоп, лупа, цибуля, вода, препарувальний набір, розчин йоду.
Хід роботи
Завдання 1. Ознайомитися з будовою мікроскопа.
Уважно розгляньте мікроскоп. Знайдіть об’єктив, окуляр, тубус, предметний столик, гвинт. Визначте збільшення мікроскопа.
Завдання 2. Виготовити тимчасовий мікропрепарат. Ознайомитися з будовою клітини рослини.
1. За допомогою препарувальної голки зніміть із внутрішнього боку м’ясистої лусочки цибулі маленький клаптик прозорої шкірки.
2. Нанесіть піпеткою на предметне скло 1-2 краплі води, краплю йоду і пінцетом покладіть у воду зняту шкірку; розправте її голкою і накрийте накривним скельцем.
3. Помістіть виготовлений мікропрепарат на предметний столик мікроскопа й уважно його розгляньте. Замалюйте побачене під мікроскопом.
Завдання 3. Ознайомитися з хлоропластами.
Виготовте тимчасовий мікропрепарат з листка елодеї. Розгляньте мікропрепарат за допомогою мікроскопа, знайдіть хлоропласти в полі зору мікроскопа. Замалюйте окрему клітину з хлоропластами. Підпишіть малюнок.
Завдання 4. * Ознайомитися з хромопластами.
Виготовте тимчасовий мікропрепарат із м’якоті плодів, у клітинах яких є хромопласти (об’єкт за вибором учителя). Розгляньте мікропрепарат за допомогою мікроскопа і знайдіть хромопласти в полі зору мікроскопа. Замалюйте хромопласти, зберігши їхню форму і колір. Підпишіть назву рослини, хромопласти якої ви розглядали.
Завдання 5. * Ознайомитися з лейкопластами.
Виготовте мікропрепарат із бульби картоплі. Крапніть на предметне скло води. Розріжте бульбу, із надрізаної частини препарувальною голкою на предметне скло нашкребіть картоплі стільки, щоб вода помутніла. Накрийте препарат накривним скельцем.
Зафарбуйте мікропрепарат йодом. Для цього краплину розчину йоду нанесіть на предметне скло поряд із накривним скельцем. Потім візьміть фільтрувальний папір, прикладіть його до препарату з протилежного від йоду боку і втягніть йод під накривне скельце.
Розгляньте мікропрепарат і знайдіть лейкопласти (відомо, що крохмаль від йоду синіє).
Замалюйте лейкопласти бульби картоплі.
Завдання 6. * Поле чудес. Трубка, в якій містяться головні частини мікроскопа (5 літер – тубус). Місце, на якому розмішують об’єкт дослідження (6 – столик). Мікроскоп, вперше сконструйований у 30-і роки XX сторіччя (11 – електронний). Деталь мікроскопа, за допомогою якої рухається трубка мікроскопа (5 – гвинт). Найпростіший збільшувальний прилад (4 – лупа). Частина мікроскопа, до якої прикріплюється трубка і предметний столик (6 – штатив). Деталь мікроскопа, за допомогою якої освітлюють об’єкт (8 – дзеркало). Найпоширеніший тип мікроскопа (9 – світловий). Найголовніші деталі світлового мікроскопа, що забезпечують збільшення об’єкта (5 – лінзи). Головна частина мікроскопа, що розміщується в нижній частині трубки (7 – об’єктив). Головна частина мікроскопа, розміщена на верхівці трубки (6 – окуляр).
Зробіть висновок.
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.
