Чекаємо весну зелену, чудесну

ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період

15 Чекаємо весну зелену, чудесну…

За Василем Сухомлинським

ЯК ОЛЕНКА ХОТІЛА ВЕСНУ НАБЛИЗИТИ

На стіні висить відривний календар.

Надворі зима. Оленка, трирічна дівчинка, знає, що кожного дня з календаря відривають один листочок. Вона запитує бабусю:

– Бабусю, покажіть, де буде весна.

Бабуся показує. Оленка сумує: як багато ще

Листочків треба зірвати.

Коли ввечері нікого не було в кімнаті, Оленка підійшла до календаря й почала відривати листочки один за одним. Аж до весни

повідривала. Зібрала листочки, поклала під подушку й заснула. Снилася їй весна.

Прокинувшись на світанку, Оленка підійшла до бабусиного ліжка.

– Бабусю, вставайте. Весна прийшла.

Бабуся здивовано глянула на Оленку.

– Дивіться, на календарі вже весняний листочок.

Бабуся всміхнулася і промовила:

– Листочок весняний, а мороз зимовий. Глянь у вікно, що там – зима чи весна?

Оленка подивилась у вікно й замислилась.

Поміркуйте, про що замислилась Оленка.

Спробуй переказати текст від слів: “Коли ввечері нікого не було…”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Чекаємо весну зелену, чудесну - Українська мова