Чергування [о], [е] з [і]

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

317. Перепишіть пари слів, поділяючи кожне слово рисками на склади. Визначте склади закриті та відкриті.

Школа – шкільний, гора – гірка; бджола – бджілка; джмелі – джміль; семеро – сім; колесо – коліс; громовий – грім.

Поспостерігайте: у закритому чи відкритому складах вимовляють звуки [о] та [е]? звук [і]?

Голосні [о], [е] вимовляють у відкритих складах, звук [і] – у закритих: село

– сіл; коні – кінь; печі – піч.

Чергування може не відбуватися у словах із суфіксами – ець, – ок: стілець, ріжок.

Чергування [о], [е] з [і] відбувається не тільки в коренях слів, а й у суфіксах: радість – радості.

ОРФОГРАМА: літери о-i, е-і, є-ї в коренях і суфіксах слів

318. Прочитайте пари слів. Які звуки чергуються у відкритих і закритих складах? У яких словах чергування відбувається в коренях, у яких – у суфіксах?

Воля – вільний; родина – рідний; робота – робітник; колесо – колісник; слово – слівце; ягода – ягідка; дробити – дрібний; льоду – лід; Києва – Київ; Харкова – Харків;

Миколаєва – Миколаїв; Тетієва – Тетіїв.

319. Прочитайте. Чому не відбувається чергування голосних у виділених словах?

1. Що вимовить язик, того не виб’є кілок. 2. Такий молодець, що не залізе й на стілець. 3. Як не втримав за ріжок, за хвостик не вдержиш. 4. Який жнець, такий сніпець.

Народна творчість.

Розкрийте значення першого прислів’я.

320. Перепишіть, подані в дужках слова ставлячи в потрібній формі. Назвіть звуки, які чергуються. Поясніть чергування.

1. В мого (рід) сто (дорога), сто століть у мого (рід) (І. Драч).

2. Живе од (корінь) калина так само, як народ од слова “рід” (М. Малахута). 3. На обрії (Київ) сходить вишнева зоря (Л. Забашта). 4. Туристи в захопленні від музеїв (Львів) (3 газети). 5. Хмарина тінь згубила в (ячмінь) (Г. Коваль).

Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГОВОРІННЯ

УСНИЙ ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ ЗА ІЛЮСТРАЦІЄЮ

321. Прочитайте. Яку тварину описано в кожному реченні? Визначте в реченнях “відоме” та нове”.

1. Шерсть у Шарика кудлата й руда, вухо надгризене (І. Сенченко). 2. Крильця в бджоли прозорі, пилок на лапках жовтий (За Ю. Мушкетиком). 3. Очі в кота некліпні, пильні та жовті. Шерсть чорна-чорнісінька (За Є. Туцалом). 4. У синиці сліпучо білі щоки, жовті, аж золоті груди, вся вона як писанка (В. Литвиненко).

5. Чижик має сірі лапки, на голівці – чорна шапка, крильця жовті, біла спинка, дзьоб у нього, мов зернинка (В. Гущак).

322. Прочитайте загадки, відгадайте їх. “Відоме” чи “нове” показано в тексті кожної загадки – прихованому описі тварини?

1. Тоненьке, вузеньке, по землі в’ється, як батіг, довге, але не б’ється. 2. Маленький, сіренький, гаями літає, ночами співає.

3. Як желе, мої боки – і прозорі, і м’які. Як візьмеш у руки ти, можу руку обпекти. 4. Птаха ця тендітна й сильна, в річці плаває повільно. Шия довга, наче спиця, а постава, як в цариці.

323. Роздивіться ілюстрації. За поданим планом складіть твір-опис однієї з тварин.

1. Зріст (розмір) тварини. Її масть (забарвлення).

2. Яка в тварини шерсть (пір’я, луска).

3. Який у неї писок. Які вуха. Які очі.

4. Яке в тварини тіло (тулуб).

5 Що у вигляді тварини найбільше впадає в око.

Чергування [о], [е] з [і]