Чи розуміють тварини одне одного?
ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ
УРОК 62 Чи розуміють тварини одне одного?
Тема. Чи розуміють тварини одне одного?
Мета: сприяти розвитку пізнавального інтересу учнів; розвивати бажання більше знати, прагнення з’ясовувати невідоме; сприяти вихованню любові до живого світу природи.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми і мети уроку
– Як відомо, тварини не можуть розмовляти, як люди. Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чи розуміють тварини одне одного.
III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Розповідь
– Тварини спілкуються одне з одним за допомогою звуків і різних сигналів.
Якщо курка квокче низьким голосом і нагинається, курчата знають – мати-квочка їх попереджає про небезпеку.
У табуні кінь попереджає про загрозу, іржучи і б’ючи копитом.
У вулику бджола “розповідає” про місце, де ростуть запашні квіти, за допомогою своєрідного танцю. Якщо відстань до квітів 100 метрів, бджола рухається по колу. Якщо відстань більша, виконує виляючий танець. Бджоли добре розуміють такі рухи й летять за вказаною “адресою”.
– Розкажіть, як тварини спілкуються між собою. Наведіть
2. Читання оповідання В. Бондаренка “Як розмовляють тварини”
У казках тварини розмовляють. А як насправді? Є в них мова чи нема?
Тварини спілкуються між собою за допомогою запахів, рухів тіла, голосу. У них, таким чином, не одна, а ніби три мови.
Тваринна мова дуже виразна. Це переважно такі вигуки: “Увага!”, “Стережись!”, “Рятуйся!”, “Забирайся геть!”. Сила і частота цих вигуків залежать від стану тварини. Якщо, наприклад, жаб’яче “бреке – ке-ке” звучить спокійно – значить, тваринка миролюбна, а коли сильно і коротко – назріває сварка за територію.
Подаючи звуковий сигнал, білка скрекоче, бобер ляпає хвостом по воді, олені б’ють копитами по землі, а зайці стукотять задніми лапами. У разі небезпеки кабан коротко хрокає, а лось форкає. Козуленя, зголоднівши, тоненько свистить – підкликає матір. Коли лисиця приносить лисенятам їжу, то про своє наближення до нори повідомляє звуком “уф-уф”.
Звірі змалечку вчаться розпізнавати звуки безпечні й небезпечні – які з них належать своїм, а які – чужакам.
Усі незнайомі звуки викликають у них настороженість, бо можуть становити загрозу.
Більшість тварин розуміє голос не тільки свого виду, а й інших видів. Наприклад, крики сойки або сороки знають усі жителі лісу. Вовки розуміють голос ворона, олені – гавкіт собаки. Шпак, сорока, ворона, ворон, сойка, дрізд, снігур здатні наслідувати голоси інших тварин, можуть вимовляти окремі людські слова.
Знати голоси тварин треба для того^ щоб передбачити їхню поведінку під час зустрічі чи при спілкуванні.
– Як у реальному житті спілкуються між собою тварини?
– Які вигуки переважають у тваринній мові?
– Як тварини повідомляють одна одній про небезпеку?
– Коли звірі вчаться розпізнавати безпечні та небезпечні звуки?
– Що викликають незнайомі звуки у тварин?
– Які птахи вміють наслідувати голоси інших тварин?
3. Фізкультхвилинка
IV. Узагальнення й систематизація отриманих знань
Тестування
1) Тварини спілкуються за допомогою:
А) друзів, голосу, вітру;
Б) запахів, рухів тіла, голосу;
В) звуків.
2) Більшість тварин розуміють:
А) тільки голоси представників свого виду;
Б) інших видів;
В) усіх тварин.
V. Підсумок уроку
– На мій погляд, тварини подають гарний приклад людям. Вони ніби нагадують, що спілкування на своїй мові – це великий дар. Його треба берегти і дорожити їм.
Додаток до уроку 62
Гра “Хто так розмовляє?”
– Нявчить – … (кіт).
– Виє – … (вовк).
– Гавкає – … (собака).
– Каркає – … (ворона).
– Дзижчить – … (бджола).
– Шипить – … (змія).
– Рохкає – … (свиня).
– Цвірінчить – … (горобець).
– Кує – … (зозуля).
– Пищить – … (миша).
– Кумкає – … (жаба).
