Дебре (Debre) Жерар (н. 1921) – американський економіст і математик, лауреат Нобелівської премії (1983) “за нові аналітичні методи в економічній теорії, а також за грунтовне нове формулювання загальної теорії рівноваги”, представник неокласичного напряму в економічній теорії. У розробленій ним неокласичній моделі розглядається одночасно попит на виробничі товари та ціни на них в умовах поведінки споживачів, а отже, коливання цін і обгрунтовується існування ціни рівноваги (зокрема, коли ціна збігається з ціною рівноваги попиту і пропозиції
й механізм їх коливання завжди повертає ціну до стану рівноваги). У роботі “Теорія вартості: аксіоматичний аналіз економічної рівноваги” (1959) Д. поширює свої висновки про існування рівноваги на найбільш загальні випадки, розглядаючи рішення, за яких рівновага можлива (зокрема, включаючи концепції капіталу, економічної поведінки в умовах невизначеності та ін.). Д. розвиває і доповнює теорію добробуту Я. Тінбергена, побудовану на ідеях корисності та оптимальності. Добробут при цьому розглядається як сукупність економічних, соціальних, політичних чинників, що впливають на становище людей у суспільстві. Зокрема,
він аналізує вплив держави і її податкової політики на добробут громадян. Істотним недоліком розробленої ним моделі є те, що в ній весь процес купівлі товарів і послуг розглядається як одноразовий акт остаточної реалізації й виплати грошей, причому ціни на товари є лише результатом взаємодії суб’єктів приватної власності на мікрорівні. Отже, ця модель грунтується на принципі індивідуалізму, а тому є методологічно хибною і надміру відірваною від практики.
