Держава правова

Політологічний словник

Держава правова – така форма організації і діяльності публічно-політичної влади, її взаємовідносин з громадянським суспільством, яка базується на владі права, його верховенстві. Термін “Д. п.” утвердився в німецькій юридичній літературі в першій третині XIX ст., а пізніше поширився в країнах Європи, в Росії. Коло джерел Д. п. стоять Платон, Аристотель з їх ідеями про роль закону і справедливості у суспільному влаштуванні, Дж. Локк та Ш. Монтеск’є – з теорією поділу влади. Основоположником теорії Д. п. вважається І. Кант, який першим обгрунтував мету держави у торжестві права. У змістовому плані Д. п. характеризується такими ознаками: верховенство законів, їх обов’язковість для всіх; правовий характер законів; реальність, забезпеченість прав і свобод кожного громадянина; взаємність прав і обов’язків індивіда, держави і суспільства. Названі ознаки свідчать про органічний зв’язок Д. п. з громадянським суспільством.

Политическая социология. – Ростов н/Д, 1997.

М. Головатий

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Держава правова - Довідник з політології