ДИЗ’ЮНКЦІЯ

Related posts:

1. КОН’ЮНКЦІЯ Культурологічний словник КОН’ЮНКЦІЯ (від лат. conjunctio – зв’язок, об’єднання) – логічна операція, за допомогою якої з двох або більше висловлювань […]...
2. АЛЬТЕРНАТИВА Культурологічний словник АЛЬТЕРНАТИВА (від лат. alter – один із двох) – 1) Кожний із членів строгої диз’юнкції, яка виражає дві […]...
3. АРГУМЕНТ Культурологічний словник АРГУМЕНТ (лат. argumentum – досвід) – 1) Підстава, доказ, які наводять для обгрунтування, підтвердження чогось. 2) У логіці […]...
4. Синтаксичний розбір складного речення із різними видами зв’язку – Складне речення Українська мова Синтаксис Складне речення Синтаксичний розбір складного речення із різними видами зв’язку 1. Тип речення. 2. Частини складного речення. […]...
5. ДИСКУРСИВНИЙ Культурологічний словник ДИСКУРСИВНИЙ – процес пізнання, що полягає в русі мислення від одного поняття до іншого, з’єднує одне судження з […]...
6. ПРОГНОЗ Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження […]...
7. РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. розумно обгрунтований) – захисний психологічний механізм, який дозволяє індивіду віднаходити логічне виправдання власної поведінки, привнесення […]...
8. ФОРУМ Культурологічний словник ФОРУМ (лат. forum – площа, двір) – 1) У містах Стародавнього Риму площа, на якій відбувалися народні збори, […]...
9. ІНІЦІАЦІЯ Культурологічний словник ІНІЦІАЦІЯ – обряд посвячення юнаків у повноправні члени суспільства, що імітував вмирання та нове народження або перетворення на […]...
10. СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) […]...
11. ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА Культурологічний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА – специфічний вид практично-духовної (створення творів мистецтва, фольклор, дизайн і т. ін.) і духовної (естетичне споглядання, […]...
12. Синтаксичний розбір складного речення Складне речення Синтаксичний розбір складного речення 1. Речення. 2. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та інтонацією. 3. Вказати вид за […]...
13. АКВАТИНТА Культурологічний словник АКВАТИНТА (італ. acquatinta, від acquaforte – офорт і tinto – профарбований, тонований) – різновид гравюри, що грунтується на […]...
14. ЕМПІРИЗМ Культурологічний словник ЕМПІРИЗМ (від грец. empeiria – досвід) – один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що […]...
15. ДЕДУКЦІЯ Культурологічний словник ДЕДУКЦІЯ (від лат. “виведення”) – один з основних способів міркування (умовиводу) і методів дослідження. 1) Перехід у пізнанні […]...
16. ХУДОЖНІСТЬ Культурологічний словник ХУДОЖНІСТЬ – це складне поєднання творчих і професійних якостей, які визначають кінцевий результат праці творця в мистецтві. Х […]...
17. МНЕМОНІКА Культурологічний словник МНЕМОНІКА – сукупність формальних прийомів запам’ятовування, що забезпечують штучне закріплення матеріалу в пам’яті, цей процес грунтується головним чином […]...
18. Складне речення з різними видами зв’язку Складне речення Складне речення з різними видами зв’язку У складнопідрядних реченнях можуть поєднуватися різні види синтаксичного зв’язку – безсполучниковий, сполучниковий […]...
19. КОНФУЦІАНСТВО Культурологічний словник КОНФУЦІАНСТВО – 1) Філософсько-етичне вчення давньокитайського мислителя V! ст. до н. е. Кун Фу-цзи (Конфуція). Основним твором конфуціанства […]...
20. Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності […]...
21. РЕЛІГІЯ Культурологічний словник РЕЛІГІЯ (від лат. religio – побожність) – форма суспільної свідомості, суть якої полягає у фантастичному відображенні тих сил, […]...
22. САМОПІЗНАННЯ Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність […]...
23. САМООЦІНКА Культурологічний словник САМООЦІНКА – судження людини про міру наявності у неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з […]...
24. ПАРАДОКС Культурологічний словник ПАРАДОКС (від грец. – несподіваний, дивний) – судження, думка, що істотно розходиться з загальноприйнятими. Уявлення, яке не вкладається […]...
25. АНАЛОГІЯ Культурологічний словник АНАЛОГІЯ (від грец. – відповідність) – подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або […]...
26. ХУДОЖНЯ МОВА Культурологічний словник ХУДОЖНЯ МОВА – сукупність правил і знакових систем, за допомогою яких твориться й передається інформація у мистецтві....
27. ГЕНДЕР Культурологічний словник ГЕНДЕР (від грец. genos – рід) – соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої дається визначення понять “чоловік” та “жінка”....
28. ЛОГІЧНЕ СЛІДУВАННЯ Розділ 5 АЛГОРИТМИ З РОЗГАЛУЖЕННЯМ І ПОВТОРЕННЯМ 23. ЛОГІЧНЕ СЛІДУВАННЯ Ганнусі й Олесеві так полюбилася логіка, що тепер на кожній […]...
29. СУДЖЕННЯ Культурологічний словник СУДЖЕННЯ – основна форма мислення, в якій утверджується або заперечується наявність у предметах і явищах тих чи інших […]...
30. ГЕН Культурологічний словник ГЕН (від грец. genos – рід, походження) – одиниця біологічної речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків […]...
31. НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини […]...
32. СУВЕРЕНІТЕТ Культурологічний словник СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої […]...
33. КИРИЛИЦЯ Культурологічний словник КИРИЛИЦЯ – один з двох старослов’янських алфавітів (другим є глаголиця). Названий за ім’ям Кирила. Виникла на основі грецького […]...
34. ВІДЛУЧЕННЯ Культурологічний словник ВІДЛУЧЕННЯ – релігійне покарання, засіб дисциплінарного впливу на віруючих рішенням вищої церковної інстанції, яке полягає у виключенні порушника […]...
35. СПІРИТИЗМ Культурологічний словник СПІРИТИЗМ (від лат. spiritus – дихання, дух) – містичне вчення, яке проповідує віру в духів, у те, що […]...
36. ШАХИ Культурологічний словник ШАХИ – гра, що відбувається між двома суперниками на квадратній дошці, поділеній на 64 клітини двох кольорів. Кожний […]...
37. СИМВОЛІКА Культурологічний словник СИМВОЛІКА (від грец. symbolon – пізнавальний знак) – 1) Вираження ідей, понять, почуттів за допомогою умовних знаків – […]...
38. АСКЕТИЗМ Культурологічний словник АСКЕТИЗМ (від грец. aскет – asket – добре навчений) – 1) моральний принцип, що полягає в крайньому обмеженні […]...
39. СВІДОМІСТЬ Культурологічний словник СВІДОМІСТЬ – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, […]...
40. Контрольні запитання – ВПРАВИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВПРАВИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ Контрольні запитання 1. В […]...