Дрібнотоварне виробництво

Дрібнотоварне виробництво – виробництво товарів і послуг на малих підприємствах, які не належать до приватної трудової власності, а отже, не використовують найманої робочої сили, а отриманий дохід витрачають здебільшого на індивідуальне споживання, До дрібнотоварних виробників належать дрібні фермери, ремісники, власники малих підприємств у сфері послуг, роздрібної торгівлі та ін. На сільське господарство, сферу послуг і роздрібну торгівлю в США припадає майже 80% дрібних товаровиробників. У 2002 у США із загальної кількості (понад 25 млн.)

підприємств до таких, що використовували переважно працю господаря та членів його сім’ї, належало близько 3 млн.. Використання деякими з них 1-2 найманих працівників (наприклад, у сільському господарстві під час збирання врожаю) не дає змоги отримувати такий дохід, який би звільняв власника дрібного підприємства та членів його сім’ї від необхідності працювати. В 1939 у США майже 2,7 млн. підприємств належали до категорії Д. в. з кількістю робітників, службовців до 3 осіб на кожному, 2000 підприємств з чисельністю зайнятих від 1 до 4 налічувалося 2,67 млн.. У сфері послуг до Д. в. належать перукарні, фотоательє, майстерні для
ремонту автомобілів, телевізорів, годинників, одягу, взуття тощо. Власники дрібних підприємств за рівнем свого життя впритул наближаються до найманих працівників, що не дає їм можливості постійно здійснювати розширене відтворення. Існування і розвиток Д. в. необхідні для забезпечення нормального процесу відтворення робочої сили, часткового вирішення проблеми зайнятості, формування духу підприємництва тощо.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Дрібнотоварне виробництво - Економічний словник