Другорядні члени речення
ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ
§ 15 Другорядні члени речення
134 Прочитайте уривок із вірша. Знайдіть у ньому назви другорядних членів речення.
Другорядні теж важливі члени речення, тут вони не для прикраси, не для клечання.
Думку можуть (помічав це, безумовно, ти) пояснити, уточнити і доповнити.
Поділяються, напевне, неспроста вони на означення, додатки і обставини.
Д. Білоус
Запам’ятаймо
Другорядні члени речення – додаток, означення, обставина. Вони пояснюють головні члени речення та залежать від них.
Речення,
Додаток | Означення | Обставина |
Означає предмет | Називає ознаку предмета | Називає ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб) |
Питання | ||
Кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на (у) кому? на (у) чому? | Який? Чий? Котрий? | Де? куди? звідки? коли? чому? як? з якою метою? |
Підкреслення | ||
(пунктирна | (хвиляста лінія) | (риска, крапка) |
Приклади | ||
Я милуюся (чим?) каштанами (під чим?) під травневим дощем. | Місто (яке?) Чернігів розташоване (на якому?) на правому березі Десни. | Школярі (коли?) навесні поїхали (куди?) на екскурсію (куди?) до Умані. |
135 Спишіть текст. Підкресліть головні й другорядні члени речення, ставлячи до кожного члена речення питання за зразком.
1.Київ (що зробив?) розкинувся.
2.Розкинувся (де?) на берегах.
3.На берегах (чого?) Дніпра.
4.На берегах (яких?) мальовничих.
Київ – найдавніше й найвідоміше українське місто. Воно побудоване дуже давно. Про Київ згадують у своїх книжках
Греки. Колись грецькі купці приїздили на береги Дніпра торгувати.
136 Спишіть текст. Визначте, у яких відмінках стоять підкреслені додатки.
На правому березі 
розкинулося стародавнє місто Чернігів. Воно засноване в сьомому столітті. Чернігівці та гості 
милуються його Спаським і Борисоглібським 
Іллінською і П’ятницькою 
137 1. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова стояли б у називному та знахідному відмінках однини.
Край, місто, село.
2. Визначте, якими членами речення виступають подані слова.
Усміхнімось!
138 1. Спишіть вірш. Підкресліть головні й другорядні члени речення.
Бузина і дядько
Звисока усім киває
На городі бузина.
Не чіпай її, бо має
Дядька в Києві вона.
П. Ларін
2. Що означає вислів “На городі бузина, а в Києві дядько”?
139 1. Спишіть текст. Підкресліть означення.
Назву міста Житомир пов’язують з давньою легендою про дружинника київських князів. У дев’ятому столітті воїн, якого
Звали Житомир, заснував на високому березі річки Кам’янки, притоки Тетерева, поселення. Відтоді й веде свій лік місто Житомир. У часи монгольської навали місто було дощенту зруйноване. Та Житомир знову постав у новій красі.
2. Визначте, якими частинами мови виражені означення.
140 1. Спишіть текст, поставивши слова в дужках у потрібних відмінках.
У тринадцятому столітті галицько-волинський князь Данило заснував місто на (річка Полтва) і назвав його (ім’я) сина Лева. З (Високий Замок) видно всю панораму Львова.
2. Підкресліть означення.
141 Випишіть із тексту обставини, вказавши, якими частинами мови вони виражені. Поясніть правопис прислівників.
Одеса – південні морські ворота держави. Місто розташоване на північно-західному узбережжі Чорного моря. Чудова морська гавань та архітектура Одеси завжди приваблювали туристів. Багато їх приїздить навесні та влітку.
142 Напишіть коротку розповідь про своє рідне місто чи село. Підкресліть у реченнях головні та другорядні члени.
143 Складіть речення за схемами.
І пензлем, і словом
144 1. Прочитайте текст. Перекажіть. Як зміниться зміст тексту, якщо ви
Не будете використовувати в реченнях означень?
А якого кольору слова?
Тихесенько вимовляю слово “зелений”, і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово “мама” – і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов’язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук – і за всім цим щемко постає слово “рідна”, яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори разом узяті.
А слово “осінь” – жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу вони світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум’ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше… А одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя.
Слово “осінь” туге й жовте, наче віск.
Слово “пролісок” – біле, і чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, і гострою весняною землею, і торішнім перепрілим листям. Слово “зозуля” якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, і здавалось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим пушком.
Над подвір’ям пролетіла ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово “ворона” – чорне (За Є. Гуцалом).
2. До одного з фрагментів тексту підготуйте малюнок.
145 1. Спишіть текст. Підкресліть головні й другорядні члени речення.
Язик до Києва доведе
Столиця Київської Русі Київ була відома своїми церквами й монастирями, палацами та бібліотеками. Сюди йшли люди вчитись і молитися, служити й торгувати. Далеко за межами держави лунала слава про Київ. До нього можна було дійти, навіть не знаючи дороги, а тільки розпитавши про неї.
2. Поясніть значення вислову “Язик до Києва доведе”.
