Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ
ФРАЗЕОЛОГІЯ
Джерела українських фразеологізмів
Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи – одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок Дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати.
Фразеологія збагачується за рахунок влучних висловів видатних людей. Всякому городу нрав і права (Г. Сковорода). Врага не буде, супостата
До фразеологізмів належать деякі професійно-технічні за походженням вислови: На ловця і звір біжить (з мовлення мисливців), Куй залізо, поки гаряче (з мовлення ковалів), З іншої опери (з мовлення артистів) тощо.
Фразеологізмами стають переклади іншомовних стійких зворотів: Повернімось до наших баранів (з французької), Дивитися крізь пальці (з німецької).
Фразеологізми є важливим засобом мовної образності, виразності й емоційності.