Ефективність управлінської діяльності – основна оціночна категорія управління, яка визначається співвідношенням людських, організаційних, часових, науково-технічних, матеріальних ресурсів і одержаних результатів. Досягнення високої ефективності управління – одне з головних соціальних замовлень суспільства. Суспільна свідомість пов’язує з цим своє ставлення до соціально-політичного ладу і управлінсько-владних державних структур. Досягнення високої ефективності управління залежить від техніко – технологічних, фінансово-економічних,
політико – правових, морально-ідеологічних, організаційно-управлінських умов і професійно-особистих індивідуальних якостей управлінців. Існують поняття ефективності праці у сфері управління й ефективності системи управління. Співвідношення між одержаними результатами і затратами живої та матеріалізованої праці на досягнення їх відображає Е. у. д. Вона залежить також від інтересу, особистих якостей управлінця, особливостей його праці, мотиваційної політики і сталої, сформованої практики організації. Ефективність системи управління – результат впливу керуючої підсистеми на керовану з метою досягнення успішного функціонування всієї системи управління, а також поставленої мети при найменших трудових і організаційно-матеріальних затратах.