ЕГАЛІТАРИЗМ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЕГАЛІТАРИЗМ – принцип організації соціальних відносин у державі, країні, суспільстві на засадах рівного екон., передусім майнового, стану громадян. Такий стан, на думку прихильників Е., досягається завдяки рівності у розподілі сукупного багатства і прибутку. Егалітарні принципи побудови соціальних відносин і організації сусп. життя по-різному тлумачились у тих чи інших системах ідеології, політол. та соціол. ученнях. Утопічний та вульгарний соціалізм (комунізм) у різні часи історії розглядав

ці принципи як такі, що вимагали зрівняльних відносин, абсолютної майнової рівності громадян, яка має бути впровадженою або шляхом рівного розподілу землі, засобів в-ва між усіма членами суспільства чи певної спільноти (дрібнобурж. соціалізм), або шляхом спільного володіння засобами в-ва й отримання рівної споживчої частки сукупного продукту користування (“казармений комунізм”).

Усілякі спроби побудови сусп. ладу на зазначених принципах довели їх повну безпорадність.

Зрівняльність не завжди є безпідставною: вона може мати (і мала в історії) сенс у двох випадках. По-перше, зрівняльні відносини в первіснообщинних

утвореннях зумовлювались украй низьким станом в-ва, його продуктивних сил, фактичною відсутністю найнеобхіднішого продукту, за якими спільнота могла існувати лише на зрівняльних засадах. По-друге, такі відносини можуть скластись у крит., мобілізаційних ситуаціях, коли виникає гостра проблема врятування суспільства, країни шляхом зрівняльного розподілу споживчого продукту (під час війни, катастрофічних наслідків руйнівних природних чи соціальних явищ та ін ).

Е. не можна плутати з поняттям рівності як такої. Рівність громадян перед законом (рівноправність) не є соціальною рівністю, і коли свого часу, долаючи феодальні порядки, буржуазні ідеологи висували гасла свободи, рівності й братерства, то малась на увазі передусім рівність людей перед “природним законом”, право кожної людини на самореалізацію, відповідно до своїх здібностей і потенцій. Автентичний марксизм ніколи не проголошував ідей і не стверджував концепцію абсолютної рівності людей, тим більше – облудливої зрівнялівки. 1. Він наголошував на тому, що рівність як соціальна категорія означає рівне відношення людей до засобів в-ва як до власності. 2. Вважав неможливими відносини соціальної рівності за умов соціалізму як нерозвиненої фази комуніст, формації. 3. Вбачав відмінність між рівністю соціальних умов існування і розвитку людей і нерівністю їх за здібностями, талантами й можливостями. Спотворення цих принципових положень при передчасних або волюнтаристських спробах “впровадження” соціалізму, як показав істор. досвід, призвело до заг. зрівнялівки, знеособлення особистості, зниження соціальної активності.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ЕГАЛІТАРИЗМ - Довідник з соціології