Економічна незалежність наукова
Економічна незалежність наукова – незалежність держави у формуванні і розвитку національної науки та її (науки) спрямованість в інтересах забезпечення економічного суверенітету. Ознаками Е. н. н. країни є наявність у неї передових позицій хоч би у деяких пріоритетних галузях світової науки та її здатність їх утримувати; здатність народу і насамперед інтелігенції засвоювати нові знання, технічні новації, впроваджувати наукові винаходи у виробництво; частка витрат на науку щодо ВВП повинна становити від 2,5 до 3%; чисельність наукових працівників на 1 млн. населення; кількість патентів на 1 млн. населення та ін. Наприкінці 80-х-на початку 90-х XX ст. за низкою кількісних показників (кількість кандидатів і докторів наук, наукових установ, обсяг витрат на розвиток науки тощо) Україна входила до першої десятки країн світу. За наступні роки відбулось значне руйнування наукового потенціалу України (див. Економічна (наукова) безпека).
