Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними чинниками (суспільної системи, які посилюють або послаблюють
Е. р.) Е. р. є технічні, технологічні, екологічні, економічні, соціальні, політичні, духовні, географічні, соціально-економічні, правові, інформаційні, інтелектуальні та ін. В історичному аспекті з погляду технологічного способу виробництва виділяють доіндустріальний, індустріальний та постіндустріальний Е. р. За критерієм ступеня розвитку товарно-грошових відносин виділяють натуральне, просте товарне, капіталістичне товарне (а в його межах – вільну ринкову економіку, ринкову, соціально орієнтовану ринкову) та безпосередньо суспільне виробництво. За критерієм панівної форми економічної власності –
первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну й соціалістичну економіку. Найістотнішою є характеристика з боку економічної власності. Згідно з цим критерієм, в Україні завершується формування капіталістичної системи з переважанням ознак домонополістичного капіталізму; з погляду товарно-грошових відносин – здебільшого вільна ринкова економіка; з погляду технологічного способу виробництва – доіндустріальна та індустріальна з окремими елементами постіндустріального. Складовою Е. р. є економічне зростання.
