Економікс – економічна теорія західного типу, що базується здебільшого на ринковій організації сучасної економічної системи, на принципах позитивізму, що аналізує передусім людську поведінку як співвідношення між певними цілями та обмеженими засобами, які мають альтернативні можливості застосування. Термін “Е.” запровадив А. Маршалл з метою заміни поняття “політична економія”. Е. складається з мікро – та макроекономіки. Узагальненою економічною концепцією Е. є неокласичний синтез. Замість теорії вартості в ній домінує
концепція попиту і пропозиції, механізм ринкової рівноваги. Е. перевантажена графіками, схемами, математичними моделями, що свідчить про дефіцит якісного аналізу, пізнання причинно-наслідкових та сутнісних зв’язків у відносинах економічної власності, в ній еклектично представлені численні школи, багатьом з яких властивий монополізм думок, кон’юнктурний характер, стереотипи, що значною мірою позбавляє її критеріїв методологічності, теоретичності, відповідності реаліям довготермінової практики, доцільності формування гнучкого економічного мислення тощо. Крім того, в Е. замість аналізу економічних відносин
між людьми з приводу привласнення певних об’єктів власності, досліджуються відносини людини і цих об’єктів, права власності, що значною мірою позбавляє Е. ознак теорії.(див. Відмінності між економічною теорією та політичною економією). Водночас Е. має значну практичну спрямованість, а за своєю ідеологічною складовою служить панівному класу.
