Елементи складу правовідносин
Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН
§ 7-8. Правовідносини
2. Елементи складу правовідносин.
Правовідносини мають певний склад, у них визначають декілька елементів.
Перша складова правовідносин – їх учасники. Учасників правовідносин прийнято називати суб’єктами правовідносин. Більшість юристів ототожнює поняття “суб’єкти права” та “суб’єкти правовідносин”, однак окремі правознавці вважають, що суб’єктами права є всі, хто має можливість брати участь у правовідносинах,
З курсу правознавства 9 класу пригадайте, які види осіб можуть бути учасниками правовідносин.
Учасниками правовідносин передусім можуть бути люди – громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, – усіх їх називають фізичними особами, тобто особами, які існують фізично.
Другим видом учасників правовідносин можуть бути юридичні особи – організації, створені й зареєстровані в установленому законом порядку. Їхнє існування й участь у правових відносинах можливі лише в разі виконання
Юридичні особи мають певні ознаки:
1) наявність власного відокремленого майна;
2) можливість від власного імені набувати й здійснювати юридичні права та обов’язки;
3) можливість відповідати власним майном за своїми зобов’язаннями;
4) можливість бути позивачем або відповідачем у суді.
Для участі в правовідносинах кожна особа повинна мати правосуб’єктність – здатність фізичних та юридичних осіб у встановленому порядку бути суб’єктами правовідносин (суб’єктами права), мати юридичні права й обов’язки.
Для юридичних осіб правосуб’єктність визначається їхньою компетенцією – сукупністю прав та обов’язків, які надаються юридичній особі для виконання її функцій. Важливо пам’ятати, що юридична особа набуває правосуб’єктності з часу її реєстрації і вона, як правило, залишається незмінною протягом усього часу її існування.
З курсу правознавства 9 класу пригадайте, що таке правоздатність і дієздатність. Коли фізичні особи набувають правоздатності та як із часом змінюється їхня дієздатність?
Правоздатність – здатність особи мати визначені законом права й обов’язки, брати участь у правовідносинах. Особа набуває правоздатність із моменту народження. Сучасне законодавство не передбачає існування людини, позбавленої правоздатності. Більше того, навіть сама людина також не може відмовитися від своєї правоздатності, її не можна передати іншій людині. Однак рівень правоздатності в людей може бути різним – залежно від віку, соціального й професійного статусу особи. Будь-яка особа має загальну правоздатність – здатність бути суб’єктом правовідносин узагалі. Визначають також галузеву дієздатність – тобто здатність особи брати участь у правовідносинах певної галузі.
Залежно від галузі правоздатність у ній може наставати в різному віці – так, учасником трудових правовідносин може бути особа не раніше 14 років. Окремі особи мають також спеціальну правоздатність – наприклад, судді, депутати, державні службовці, правоохоронці тощо.
Дієздатність – можливість особи своїми діями створювати, змінювати, припиняти права й обов’язки. Обсяг дієздатності значною мірою залежить від віку особи, повна дієздатність настає з 18 років. Законодавством також передбачена можливість надання повної дієздатності в більш ранньому віці.
Елементом правосуб’єктності також є деліктоздатність. Деліктоздатність (від латин. delictum – провина, проступок) – це здатність особи нести відповідальність за скоєні нею правопорушення. Вік можливого притягнення до відповідальності залежить від виду скоєного правопорушення.
З курсу правознавства 9 класу пригадайте, у якому віці можливе притягнення до відповідальності за різні види правопорушень.
Отже, особливістю правосуб’єктності фізичної особи є те, що рівень її дієздатності й деліктоздатності суттєво залежить від віку особи, а певною мірою і від інших обставин.
Об’єктом правовідносин є матеріальні або нематеріальні блага, з приводу яких виникають правовідносини. Об’єкти правовідносин надзвичайно різноманітні. Це не лише різні речі, гроші, послуги. Об’єктами правовідносин можуть бути результати творчої, інтелектуальної діяльності людини, інформація тощо.
Ще одним елементом правовідносин є їх зміст. Зміст правовідносин поділяють на дві складові – юридичний та матеріальний аспекти. Матеріальний аспект містить фактичну поведінку, дії учасників. Юридичний аспект – це юридичні права й обов’язки учасників правовідносин.
Так, під час купівлі продуктів у магазині суб’єктами правовідносин буде покупець і магазин (як юридична особа, яку представляє продавець), об’єктом правовідносин буде право власності на продукти, безпосередньо самі продукти. Матеріальним аспектом змісту буде передавання продуктів від продавця до покупця, фактичний їх перехід. Елементами юридичного аспекту змісту правовідносин буде обов’язок продавця надати необхідну інформацію про товар і передати його покупцеві, обов’язок покупця сплатити за товар, право покупця отримати товар належної якості тощо.
