ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4-2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ

§ 40. ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4-2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

– Роздивіться ілюстрацію. Які культурні традиції Греції та релігійні вірування Єгипту втілено в скульптурі? – Чи можливою була поява подібного твору мистецтва за часів розквіту Єгипетської держави? – Завдяки яким відомим вам історичним подіям кінця 4 – початку 3 ст. до н. е. стало можливим створення такої пам’ятки мистецтва? – Чому, на вашу думку, поряд з фігурами Нілу та 16 маленьких хлопчиків є такі елементи, як

сфінкс, крокодил, колосся? Що символізує фігура Нілу та дітлахів?

ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4 2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

Бог Нілу. 3-2 ст. до н. е. Копія з втраченого оригіналу з Александрії в Єгипті.

– Скориставшись картою на с. 187 підручника, визначте, на які держави розпалася імперія Александра Македонського. Які з них були найбільшими? Які землі належали до їхнього складу?

1. Як розвивалися елліністичні держави?

Найбільшими елліністичними державами були Єгипет та держава Селевкідів.

У Єгипті правив Птолемей Лаг на прізвисько “Спаситель”, засновник династії Птолемеїв. Столиця держави Александрія стала найбільшим містом

світу, яке сучасники порівнювали із центром Всесвіту.

У забудові Александры було враховано досягнення античного містобудування й архітектури. Рівні широкі вулиці перетиналися під прямим кутом. Близько третини міста займав комплекс царських споруд: окрім власне царського палацу, до нього належали інші споруди й паркові ансамблі. Александрія була великим портом.

Уже в 3 ст. до н. е. Єгипет постачав продукти харчування всьому античному світу. Знаними у світі були єгипетські вироби з кольорового скла, тканини з вовни та льону, папірус, посуд, вироби із заліза, міді й бронзи.

ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4 2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

Александрія Єгипетська. Реконструкція.

Центральна вулиця перетинала місто із заходу на схід, починаючись на сході Воротами Сонця й закінчуючись на заході Воротами Місяця.

Прочитавши уривки з джерел, дайте відповідь на запитання: Що вирізняє Александрію з-поміж інших відомих вам міст стародавнього світу?

“Вінець усіх міст – Александрія. Славу її підносило багато чого: і велике ім’я засновника, і мистецтво архітектора Динократа. У місті є дуже високі храми. Вирізняється серед них Серапейон. Моя мова безсила описати його. Просторі, оточені колонадами двори, статуї, що дихають життям, і безліч інших творів – нічого більш чудового не знає всесвіт. У цьому храмі зберігалися книжкові скарби неоціненної вартості” (Амміан Марцеллін).

“Майже по центру місто прорізає вулиця, що вражає розміром і красою, – вона тягнеться від одних воріт до інших. Уся вона забудована розкішними будинками та храмами. Завдяки майстерному розташуванню вулиць місто відкрите вітрам, які дмуть з моря, приносять із собою прохолоду й роблять тутешній клімат помірним і здоровим” (Діодор Сицилійський).

Головним суперником Єгипту була держава Селевкідів. Засновником держави був Селевк, один із колишніх охоронців Александра Македонського. Тут також було встановлено монархію. Самому Селевкові належать слова: “Завжди справедливо те, що встановлено царем”.

Час від часу різні частини держави проголошували незалежність. Наприкінці 3 ст. до н. е. від неї, зокрема, від’єдналася Парфія. У 83 р. до н. е. вірменський цар Тигран II завоював більшу частину держави Селевкідів, і лише невеличке володіння в Сирії проіснувало ще 20 років, після чого було завойоване Римом.

У самій Греції занепадали всі галузі господарства, особливо землеробство та тваринництво. Водночас з’явилися нові види та центри ремесла.

Так, острів Кос уславився своїми прозорими тканинами; на острові Парос видобували славнозвісний мармур. Відбулося небачене зростання кількості античних “банків” (трапезитів – від грецького “трапеза” – стіл) – обмінних пунктів та місць, де можна було віддати та взяти гроші під відсотки або коштовності й покласти гроші на збереження.

Греки неодноразово повставали проти македонського панування, адже прагнення до демократії елліни не втрачали ніколи.

2. Як розвивалася наука за доби еллінізму?

Александрія зажила слави найбільшого наукового центру елліністичного світу. Тут було створено наукову установу, яка дістала назву мусейон (музей), що в перекладі означає “житло муз”. Багато наукових відкриттів цієї доби належить александрійським ученим. При александрійському мусейоиі постала й перша в історії людства бібліотека, якою могли користуватися і городяни, і мандрівники. Усередині бібліотеки стояли столи для читання й письма, а біля них – крісла й ложа (греки любили читати лежачи за столом на м’яких ложах).

Писали в той час або на папірусі, або на спеціально обробленій шкірі – пергаменті (від назви міста Пергам, де вперше стали виготовляти цей матеріал для письма). Дослідники твердять, що александрійська бібліотека налічувала понад 500 тис. рукописних книг.

Добу еллінізму вважають добою розквіту науки. Відомими вченими були Евклід з Александры, автор математичної енциклопедії, та Архімед із Сиракуз – засновник кількох розділів фізики.

За доби еллінізму з’являються нові філософські школи. Засновником однієї з них був філософ Зенон з острова Кіпр. Він проповідував життєву активність, закликав дбати про суспільне благо. Свою школу мав також Діоген, яким захоплювався Александр Македонський. Філософи тієї доби зосереджували увагу на окремій людині та її проблемах. Так, філософ Епікур своє завдання вбачав у звільненні людини від страху перед смертю й долею. Він заперечував втручання богів у життя природи та людини.

3. У чому своєрідність архітектури та скульптури доби еллінізму?

Архітектура та скульптура розквітли в усьому елліністичному світі. Небачених масштабів досягло містобудування. В архітектурі найбільше уваги приділяли будівництву театрів, гімнасій, палаців правителів. Найяскравіша риса архітектури еллінізму – прагнення до грандіозності. Так, на Акрополі столиці Пергамського царства в 180 р. до н. е. спорудили вівтар Зевса та Афіни, який мав, за задумом архітекторів, затьмарити велич Афінського Парфенона. Вівтар – величезний мармуровий поміст для жертвоприношень верховному богові греків – було прикрашено величним рельєфом. Сюжет рельєфу – битва богів з гігантами – символізував перемогу пергамських царів над ворогами. Могутні боги стрімкими, рвучкими рухами атакують і валять додолу гігантів. Пам’яткою культури еллінізму є одне із семи див світу – Колос Родоський – 37-метрова бронзова статуя бога Геліоса на Родосі.

ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4 2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

Пергамський вівтар. Модель-реконструкція з фрагментами вцілілих деталей з Пергамського музею в Берліні.

ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4 2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

Колос Родоський. Маяк на Родосі зведено в 285 р. до н. е. Сучасна реконструкція.

ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4 2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

Хлопчик з гусаком. Скульптор Боеф. Кінець 3 – початок 2 ст. до н. е.

– Як слова “колосальний” та “фара” пов’язані з Александрією Єгипетською?

За доби еллінізму з’являються скульптурні портрети, які передавали індивідуальні риси, статуї старих і дітей. Прикладом таких творів є портрет Александра Македонського роботи Лісіппа, статуя хлопчика з гусаком скульптора Боефа. Скульптори доби еллінізму навчилися втілювати душевні переживання людей. Про це свідчить скульптурна група “Лаокоон та його сини” роботи родоських скульпторів. Лаокоон у грецькій міфології – жрець Аполлона в Трої. Під час Троянської війни цей звитяжець застерігав троянців не заносити в місто дерев’яного коня.

Переймаючись, що троянці прислухаються до Лаокоона, богиня Афіна наказала двом зміям задушити його разом із синами. Багатофігурність, складність композиції, динаміка характеризують й інші елліністичні твори. Зокрема, до нашого часу також збереглася скульптурна група “Фарнезький бик”.

Чудовими зразками елліністичного мистецтва є статуї Афродіти (Венери) Милосської та Ніки Самофракійської. Довгий час статуя Аполлона Бельведерського вважалася вершиною античного мистецтва.

ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4 2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

1. “Фарнезький бик”. Скульптурна група. Кінець 2 ст. до н. е.

2. “Лаокоон та його сини”. Скульптурна група. 1 ст. до н. е.

ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4 2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ

1. Афродіта (Венера) Милосська. 120 р. до н. е. 2. Ніка Самофракійська. 2 ст. до н. е. 3. Аполлон Бельведерський. Скульптор Леохар. Середина 4 ст. до н. е.

1. Порівняйте зображені на ілюстраціях витвори мистецтва із скульптурою Давньої Греції часів розквіту. Що спільного в цих творах? Які помітили відмінності?

2. Скількома дивами світу славилися елліністичні держави? Що це за дива?

– Розв’яжіть хронологічну задачу. Славнозвісну статую Афродіти (Венери) Милосської, яку було знайдено на острові Милос в Егейському морі в 1820 p., датують приблизно 120 р. до н. е. Обчисліть, скільки років тому було створено цей шедевр. Скільки років тому було знайдено скульптуру?

Оцініть себе

1. Назвіть найбільші елліністичні держави. Яким було їх місце розташування відносно Македонії? Як і коли вони постали? Які особливості розвитку мали?

2. Витлумачте поняття: пергамент, мусейон.

3. Що дізналися про Александрію Єгипетську?

4. Чим вирізнялися твори архітектури та скульптури доби еллінізму? Які досягнення мала наука доби еллінізму?

Наскільки доречно характеризувати створення імперії Александра Македонського висловом зустріч цивілізацій? Чи зміг Александр Македонський, об’єднавши в одній імперії багато народів, створити одну цивілізацію?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ЕЛЛІНІСТИЧНІ ДЕРЖАВИ В 4-2 СТ. ДО Н. Е. КУЛЬТУРА ЕЛЛІНІЗМУ - Історія