Феодальна роздробленість

НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ

§ 4. Держава в середньовічній Європі

2. Феодальна роздробленість

За правління Каролінгів державна система стала більш складною і розгалуженою, проте залишалася недосконалою. Карл Великий намагався запобігти надмірній самостійності своїх посадових осіб. Він ліквідував посаду герцогів, які очолювали підкорені ним великі племена. Усю територію держави було поділено майже на 200 графств. їх очолювали графи, яких призначав сам король. Графи й були головними представниками

центральної влади на місцях і виконували судові, адміністративні та військові функції. Прикордонні області – “марки” – перебували у віданні маркграфів. До речі, від цієї назви походить титул маркіз. За Карла Великого з’явилися особливі королівські посланці, які виконували його найрізноманітніші доручення. Вони, зокрема, були покликані боротися зі зловживаннями місцевих властей. Нерідко посланцями призначалися духовні особи, навіть єпископи.

Велика територія країни змушувала Карла Великого перебувати в постійному русі. Тому в його державі не було столиці. Натомість Карл любив подовгу перебувати

в Аахені, багатому на природні гарячі джерела.

Труднощі при управлінні віддаленими територіями призводили до того, що іноді королі передавали свої владні функції наближеним особам. Це спричинило посилення влади феодалів на місцях і неконтрольованість їхніх дій. Деякі феодали закріпили за собою посади й привілеї як спадкові. Таке самоуправство зумовило відокремлення певних областей і послаблення королівської влади. Тому вже наступники Карла Великого не могли домогтися від своїх васалів покірності.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

IX ст. З оди диякона Флора Ліонського “Скарга про поділ імперії”

Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства… відряджали до неї посольства. Плем’я Ромула, сам Рим – мати королівства – були підпорядковані цій нації: там Я глава, сильний підтримкою Христа, дістав свою діадему як апостольський дар…

Але тепер, занепавши, ця велика держава втратила одразу і свої пишноти, і найменування імперії; держава, ще недавно єдина, зараз поділена на три частини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість імператора – маленькі правителі, замість держави – жалюгідний клаптик. Загальне благо вже не існує, кожен переймається своїми власними інтересами…

Наприкінці IX – на початку X ст. було відроджено титул герцога, який на цей період уже став великим землевласником і за значущістю посів другу сходинку після короля. Графи не бажали коритися і намагалися перетворити графства у свої сеньйорії. До того ж звичай дозволяв вступати у васальну залежність до кількох сеньйорів, навіть у різних країнах. Це призводило до постійних конфліктів і військових зіткнень. Король не мав ні сил, ні засобів впливу на ці процеси. Його становище характеризувалося формулою “перший серед рівних”. Настав період феодальної роздробленості.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Феодальна роздробленість - Історія