Фінансова безпека країни – стан розвитку та функціонування фінансової системи, для якого властива стійка національна валюта, стабільне й динамічне економічне зростання (за низьких темпів інфляції або її відсутність), а внутрішній і насамперед зовнішній борг не загрожують фінансовій системі крахом, внаслідок чого фінансові ресурси країни ефективно використовуються в інтересах окремої людини, трудового колективу, різних соціальних верств і груп та всього суспільства. Найбільшими загрозами для Ф. б. к. є відсутність стійкої національної
валюти і надмірні зовнішні борги. Важливим показником такої небезпеки є також значне негативне сальдо платіжного балансу та надмірні внутрішні запозичення. Щоб не загрожувати Ф. б. к., розмір державних запозичень не повинен перевищувати 70% річного обсягу ВВП; та щорічний рівень інфляції – 5%. Зовнішні запозичення держави економічно доцільні у тому разі, якщо здійснювані з них видатки сприяють зростанню майбутніх доходів державного бюджету або скороченню бюджетних видатків, що дає змогу не лише погасити такі запозичення, а й сплатити відсотки за ними. У 90-х XX ст.- на початку XXI ст. в Україні Ф. б. к. не було досягнуто через супергіперінфляцію першої половини 90-х, надмірні зовнішні запозичення, фінансові піраміди другої половини 90-х, у 2001-2005 – через надмірну інфляцію.
