Фома Аквінський (1225, або 1226-1274) – теолог і філософ, що розглядав окремі економічні проблеми. В 1245-1248 навчався в Парижі; у 1248- 1252 – у Кельні. В 1259-1269 – викладач теології в різних містах Італії. У 1269 повернувся до Паризького університету. В 1323 Ф. А. канонізований. У 1879 його вчення було офіційно визнане єдино правильною філософією католицизму. В основі філософської системи Ф. А. – християнізоване вчення Арістотеля. Соціальну нерівність розглядав як встановлену Богом “ієрархію форм у речах”, приватну власність вважав непорушною. Таке
розуміння розкривало існування цієї форми власності лише щодо біологічної сутності людини і було обгрунтованим. Однак воно не враховувало соціальної сутності людини, для якої адекватнішою формою є колективна власність. У вченні про справедливу ціну Ф. А. стверджував, що вона має складатися з витрат продавця і доходу, який відповідає його (продавця) місцю у становій ієрархії. Наголошував на рівності обмінюваних товарів. З одного боку, стверджував про гріховність отримання торговельного прибутку, а з іншого – про дозволеність продажу будь-якої речі дорожче, ніж вона коштує сама по собі. Вчення Ф. А. вплинуло на розвиток філософії та політичної економії.
