Фондоозброєність праці
Фондоозброєність праці – обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф. п. є категорія “капіталоозброєність праці”. Зростання Ф. п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня виробництва, вдосконаленням структури основних виробничих фондів та ін. З метою визначення динаміки Ф. п. за декілька років вартість основних виробничих фондів беруть у порівняльних цінах. В Україні показники Ф. п. в 90-х XX – на початку XXI ст. знижувались внаслідок фізичного та морального зношування основних виробничих фондів, хибної промислової політики та ін. З метою підвищення рівня Ф. п. провідні західні компанії списують бл. 65% своїх капіталовкладень.
