Гегельянство

Політологічний словник

Гегельянство – філософська течія, що бере свій початок із вчення, праць, творчості Гегеля. Г. виникло у Німеччині в 30- 40-х роках XIX ст. Після смерті Гегеля його школа розпалася на право -, ліво – або молодогегельянство та ортодоксальне Г. Право-гегельянці трактували вчення Гегеля в дусі протестантської ортодоксії, як раціональну форму богослов’я (К. Гешель, Г. Хінріхс, Г. Габлер та ін.). Молодогегельянці наголошували на особливій, винятковій ролі особистісного, суб’єктивного фактора в історії, суспільному розвитку (А. Руге, А. Бауер, К. Маркс та ін.). Ортодоксальні гегельянці (К. Міхелет, К. Розенкранц та ін.) займали середню позицію, намагаючись зберегти теоретичне вчення Гегеля у його непорушності і “чистоті”. К. Маркс, Ф. Енгельс критикували молодогегельянство (“Святое семейство”, “Немецкая идеология”). Пізніше Г. у своєму розвитку вийшло за межі гегелівської школи і в багатьох країнах з’явилися інші його течії, так зване неогегельянство.

Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000.

М. Головатий

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Гегельянство - Довідник з політології