Географічна оболонка, закономірності її формування і розвитку
РОЗДІЛ 3 ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
Тема 5. Географічна оболонка
“В усьому є частина всього” – так казали у стародавньому світі. Й справді, у природі все взаємопов’язане. Жодний з компонентів природи не залишається “самотнім”. Жодна з оболонок Землі не існує ізольовано від іншої. Уся природа є найскладнішою системою безлічі сплетених, мов павутиння, природних зв’язків. Вони здебільшого непомітні для ока звичайної людини. Проте вчені давно їх вивчають. Деякі з природних зв’язків добре відомі, про інші ми поки що мало знаємо.
§ 59. Географічна оболонка, закономірності її формування і розвитку
Пригадайте
Приклади взаємозв’язків між компонентами природи.
Які оболонки має Земля?
Географічна оболонка – оболонка, що охоплює верхню частину літосфери, нижню частину атмосфери, всю гідросферу та біосферу.
Це найбільший природний комплекс Землі, властивості якого формувалися протягом
Географічна оболонка існує переважно завдяки внутрішнім зв’язкам, що виникають між гірськими породами, повітрям, водою – компонентами літосфери, атмосфери, гідросфери. В ній зароджується життя, в ній живе людство.
Поряд із внутрішніми зв’язками географічній оболонці притаманні й зовнішні – з космосом і надрами, звідки надходять до Землі відповідно сонячна та внутрішня енергія. Сонячна енергія і внутрішня
Енергія Землі – це енергетичні компоненти географічної оболонки. Ззовні у географічну оболонку потрапляють також космічні промені, пил і метеорити, із земних глибин – різноманітні гази й солі, вода.
Верхня межа географічної оболонки розташована на висоті близько 30 км від поверхні Землі. Шари атмосфери до цієї висоти тісно взаємодіють з іншими оболонками. Сюди з повітряними потоками потрапляють живі організми, приміром бактерії, а також спори і пилок.
Нижня межа географічної оболонки розташована у літосфері і сягає здебільшого глибини в кілька сотень метрів, а подекуди 4 км. Саме тут утворюються мінерали і гірські породи, накопичуються підземні води, живуть найпростіші організми.
Цілісність – існування сукупності природних компонентів як єдиного “організму”. Вона досягається завдяки взаємозв’язкам та взаємодії природних компонентів (мал. 181). Зміна одного з компонентів неодмінно спричиняє зміну інших.
Мал. 181. Схема взаємозв’язків природних компонентів
Цілісність географічної оболонки – визначальна її властивість, тому необережне втручання людини в природу, бездумне її перетворення призводять до негативних наслідків. Так, вирубування лісів стає причиною ланцюга взаємопов’язаних необоротних змін: зникають лісові рослини й тварини, змінюється місцевий клімат, вимиваються грунти, знижується рівень грунтових вод, міліють річки.
Наука стверджує
Комарі корисні! Загальновідомо, що комарі і москіти завдають людям та свійській худобі великих страждань. Разом із тим ці істоти є важливою ланкою в системі природних зв’язків.
Виявилося, що личинки комарів, гнусу та деяких інших комах здатні накопичувати у своєму організмі мідь, цинк, марганець, молібден, бор тощо. Ці мікроелементи вкрай необхідні рослинам для нормального росту і розвитку. Однак вміст їх у грунтах становить лише кілька грамів і навіть міліграмів на один гектар. Чому ж тоді за мільйони років вони і дотепер не вимилися з грунту водами? Цього не сталося завдяки комахам, які гинуть восени, повертаючи таким чином у грунт накопичені в собі необхідні живим рослинам елементи.
Ще одна важлива роль комах у природних комплексах полягає в тому, що їхні личинки є поживою для риб. Тому якщо знищити всіх комарів, то в річках може різко зменшитися кількість риби.
Дивовижні об’єкти і явища
Капризи Тихого океану. У східній частині Тихого океану є невелика течія Ель-Ніньо. Так називають теплі потоки екваторіальних вод, що один раз на 7-14 років (зазвичай, на Різдво; звідси й назва Ель-Ніньо, що іспанською мовою означає “маля”) проникають між Перуанською течією і західним узбережжям Південної Америки. Відхиляючи від берега Перуанську течію, тепла Ель-Ніньо наче плащем укриває її холодні води. У цей час температура води біля берегів Перу та Еквадору підвищується на 3-5 °С. Цього досить, щоб спричинити у природі ланцюг катастрофічних змін.
Теплі води сприяють прогріванню повітря, яке підіймається, утворюючи дощові хмари. Як наслідок, там, де зазвичай опадів обмаль, починаються зливи. Вони змивають зі схилів урожай, зносять в океан родючі грунти, а іноді й місцеві будівлі. Звикла до відносно холодної і багатої на поживні речовини води риба гине і починає гнити, насичуючи води шкідливим сірководнем.
Колообіг речовини та енергії – постійний обмін речовиною та енергією між оболонками Землі. Саме завдяки колообігу речовин та перетворенню енергії в географічній оболонці всі її компоненти взаємодіють між собою.
Розрізняють великі й малі колообіги. Найважливіші з них це ті, що безпосередньо впливають на органічний світ. Це колообіги вуглецю, кисню, азоту. Всі колообіги взаємопов’язані і входять до загального великого колообігу: космос – географічна оболонка – глибинні шари Землі.
Колообіги є відносно стійкими і тому підтримують певну природну рівновагу. Діяльність людини часто порушує природні колообіги, що призводить до їхнього руйнування.
Практичне завдання
Модель колообігу води в природі ви можете зробити й самі. Щоправда, ваш колообіг буде не таким великим, як природний. Для цього вам знадобиться велика пластмасова посудина, склянка дещо менших розмірів, поліетиленова плівка. Налийте у посудину небагато води і поставте її на сонце, накривши плівкою. Сонце нагріє воду, вона почне випаровуватися і, піднімаючись угору, збереться на плівці. Потім “випадуть опади” – вода капатиме у склянку.
Ритмічність – закономірна повторюваність у часі всіх природних явищ і процесів. Розрізняють добові й сезонні ритми, коли природні явища і процеси відбуваються через однаковий проміжок часу впродовж доби й року. Це, наприклад, зміна дня і ночі, пір року, припливи і відпливи тощо. Є також багаторічні та вікові ритми: коливання клімату і рівня води в річках та озерах, наступання і відступання льодовиків та ін. Оскільки географічна оболонка є цілісною, то різні ритми взаємопов’язані.
Особливо чутливо реагують на прояв ритмічності рослини і тварини (мал. 182). (Пригадайте добові та сезонні ритми у рослин і тварин.)
Мал. 182. Сезонні зміни у рослин і тварин: пора цвітіння (а) і збирання врожаю (г); час облаштування гнізд (б); час вигодовування пташенят (в)
Наука стверджує
Ритми всюди. Ритмічність встановлена в атмосферних процесах (у ході температури, розподілі опадів, змінах атмосферного тиску), в гідросфері (у коливаннях водності річок, рівнів озер і морів), у біологічних та гороутворювальних процесах тощо. Відомо багато ритмів у людському організмі. Наприклад, періодичні зміни у роботі серця, у диханні, активності мозку протягом дня і ночі. До сонячних ритмів належать 11-річні, 22-23-річні, 80-90-річні ритми. Вони проявляються у змінах клімату, активності вулканів, у формуванні морської криги тощо.
Поділ географічної оболонки на менші за розмірами природні комплекси. Серед таких розрізняють зональні й азональні природні комплекси (див. § 60).
ПІДСУМКИ
– Географічна оболонка – оболонка, до складу якої входять верхня частина літосфери, нижня частина атмосфери, вся гідросфера та біосфера.
– Географічна оболонка утворюється під впливом внутрішніх і зовнішніх зв’язків, що виникають між природними компонентами.
– Головні закономірності формування і розвитку географічної оболонки – цілісність, колообіг речовини і енергії, ритмічність.
– Географічна оболонка поділяється на менші за розмірами природні комплекси.
Запитання і завдання для самоперевірки
Доведіть, використовуючи конкретні приклади, що оболонки Землі взаємопроникають одна в одну і взаємодіють. Поясніть, як можуть взаємодіяти гірські породи, повітря і сонячна енергія.
Чим географічна оболонка відрізняється від інших оболонок Землі? Які межі географічної оболонки? Наведіть приклади ритмічності природних процесів.
