ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ МАТЕРИКА, ЇХ ПОРІВНЯННЯ З ПІВДЕННОЮ АМЕРИКОЮ. РОЛЬ ВУЛКАНІЗМУ ТА ДАВНЬОГО ЗЛЕДЕНІННЯ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОГО РЕЛЬЄФУ. КОРИСНІ КОПАЛИНИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ПОШИРЕННЯ
Розділ II
МАТЕРИКИ
Урок № 43
Тема. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ МАТЕРИКА, ЇХ ПОРІВНЯННЯ З ПІВДЕННОЮ АМЕРИКОЮ. РОЛЬ ВУЛКАНІЗМУ ТА ДАВНЬОГО ЗЛЕДЕНІННЯ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОГО РЕЛЬЄФУ. КОРИСНІ КОПАЛИНИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ПОШИРЕННЯ
Мета: дослідити взаємозв’язок між тектонічною будовою материка і рельєфом, ознайомити учнів з рельєфом та корисними копалинами Північної Америки; розкрити роль вулканізму та давнього зледеніння у формуванні рельєфу Північної Америки, розвивати логічне мислення; розвивати вміння працювати з тематичними
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта Північної Америки, фізична карта півкуль, атласи, підручники, таблиці.
Опорні та базові знання: платформа та її будова, загальні риси рельєфу материків тропічних широт, періоди горотворення, корисні копалини та їх зв’язок з тектонічною будовою, вулканізм, зледеніння, особливості формування рельєфу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків у формуванні рельєфу, розміщенні корисних копалин.
Географічна
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги, визначення мети і завдань уроку.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Прийом “Неуважний мандрівник”
Виправлення помилок у домашніх завданнях (відповідь корегує автор), оцінюються одразу два учня.
2. Прийом “Аукціон”
Один учень називає, а другий показує географічний об’єкт на стінній карті. На рахунок “три” учень повинен дати відповідь. Поступово темп рахування можна збільшувати.
У цей час інші учні можуть розгадувати кросворд “Острови Америки”
З ключовим словом Острів
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
1. Прийом “Здивую всіх!”
Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож Північною Америкою. Ми подолаємо вершину г. Мак-Кінлі з висотою 6194 м, опустимось у Долину Смерті на 86 м нижче рівня моря, помандруємо ідеально плоскими рівнинами, відвідаємо знаменитий Великий каньйон, сфотографуємось на фоні вулканів та у карстовій печері.
2. Прийом “Творча лабораторія”
Учні знайомляться з фізичною картою Північної Америки і роблять висновок, що рельєф материка різноманітний та відрізняється від рельєфу материків, що вже було вивчено.
3. Прийом “Географічна лабораторія”
Перелічити основні форми рельєфу і підписати їх на контурній карті.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Прийом “Проблемне питання”
Як ви розумієте ці слова? Г. Горшков писав: “У рельєфа нічого випадкового немає. Кожна рисочка рельєфу, від самої глибокої западини до самої високої гори, чимось пояснюється і чимось обумовлюється”.
2. Прийом “Творча лабораторія”
Учні досліджують взаємозв’язок між тектонічною будовою материка і рельєфом, використовуючи тематичні карти
3. Прийом “Продовж речення”
– В основі материка Північна Америка лежить… (Північна Американська платформа)
– Виходи кристалічних порід на поверхню утворюють… (Канадський щит)
– На заході розташовані області… складчастості. (Альпійської)
– В центральній частині материка розташована давня… (Докембрійська) платформа, а на півдні… (молода) платформа.
4. Прийом “географічна лабораторія”
На контурній карті умовними знаками позначити:
5. Прийом “Творча лабораторія”
Встановити взаємозв’язок між тектонічними структурами і формами рельєфу. Заповнити таблицю (це завдання вже проговорювалось на початку уроку, а в другий раз іде як закріплення у вигляді таблиці). Спочатку заповнюються перша і друга колонки.
Тектонічна структура | Корисні копалини | Форми рельєфу |
Платформи | ||
Канадський щит | Магматичні, метаморфічні породи (умовні знаки) | Лаврентійська височина |
Осадовий чохол Північноамериканської платформи (плита) | Осадові породи (умовні знаки) | Великі рівнини. Центральні рівнини |
Молода платформа (осадовий чохол) | Осадові породи (умовні знаки) | Примексиканська низовина. Приатлантична низовина |
Складчасті області | ||
Каледонська, герцинська складчастість | Осадові (умовні знаки) | Аппалачі – г. Мітчелл, 2037 м |
Альпійська складчість (зіткнення літосферних плит) | Магматичні, осадові (умовні знаки) | Кордільєри г. Мак-Кінлі, 6194 м |
6. Робота в групах
Завдання 1. Встановити взаємозв’язок між геологічною будовою і корисними копалинами. Заповнити другу колонку таблиці.
Завдання 2. Порівняти рельєф Північної Америки і Південної Америки. Знайти схожі риси. (Гірські хребти простягаються переважно в меридіональному напрямку; гори на заході, рівнини на сході; розвинений вулканізм (кайнозойський вулканічний пояс); молоді гори – Кордільєри, Анди) та відмінні риси – на сході Північної Америки – старі гори Аппалачі.
Завдання 3. З’ясуйте, які сили крім внутрішніх будуть впливати на формування рельєфу материка. (Виявлення ролі давнього зледеніння. Вплив поверхневих вод на формування рельєфу розглядається на прикладі р. Колорадо (Великий Каньйон). Тут же згадується найдовша у світі карстова печера – Мамонтова-Флінт.)
Підсумки результатів виконання роботи.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом “Географічний практикум”
Завдання. Назвіть основні форми рельєфу Північної Америки та покажіть їх на карті. Чим пояснюється різноманіття форм рельєфу?
Прийом “Мікрофон”
1. Які спільні риси наявні в рельєфі Північної та Південної Америки? Чим це можна пояснити?
2. Яку роль відіграло давнє зледеніння у формуванні рельєфу Північної Америки?
3. Чому в Кордільєрах багато родовищ рудних корисних копалин? Чим пояснюється різноманіття корисних копалин на території Північної Америки?
VI. Підсумок уроку
Прийом “роблю висновок”
– Більша частина Північної Америки розташована в межах платформи, переважає рівнинний рельєф.
– На заході – молоді гори Кордільєри, а на сході – давні гори Аппалачі.
– На формування рельєфу впливають не тільки внутрішні сили, а і зовнішні.
– Територія материка зазнала впливу давнього зледеніння, що вплинуло на рельєф.
– Особливості геологічної будови материка зумовили наявність різноманітних покладів корисних копалин.
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний текст підручника.
– Закінчити роботу на контурній карті.
Додатковий матеріал
– Сан-Андреа – великий розлом у земній корі, уздовж якого можливі тектонічні зрушення. Починається від мексиканського кордону, проходить через Лос-Анджелес до Сан-Франціско і закінчується в океані. Він має довжину понад 1100 км.
– Дивовижний дощ випав у Лос-Анджелесі в 1933 році. Вночі над містом промайнула сильна піщана буря. Вулиці виявилися засипаними дивним, незвичайно важким піском. Коли його досліджували, з’ясувалося, що це золотий пісок! Виявляється, сильний вітер підняв у повітря золотий розсип. За підрахунками фахівців, вітер висипав на Лос-Анджелес золоті крупинки на суму більше 60 тисяч доларів.
– Найактивнішим у Північній Америці є вулкан Ісалько в Сальвадорі. його висота – 1885 м. Близько 200 років він діє безперервно. Виверження повторюються кожні 2-10 хвилин. Цей вулкан служить маяком для моряків.
– Найбільша карстова печера в Північній Америці і у світі – Мамонтова-Флінт в Аппалачах. Довжина всіх її переходів становить понад 500 км.
