ГІМН
Культурологічний словник
ГІМН (грец. hymnos – похвальна пісня) – 1) У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв. Серед античних Г. розрізняються дифірамб, пеан, просодій, що виконувалися під час процесій у ритмі розміреного урочистого маршу, парфеній – про – содій для дівочих хорів, гіпорхема – пісня, що супроводжувалася мімічними танцями, тощо. У новій європейській літературі Г. зберігається упродовж її розвитку то у формі релігійного (напр., хорали у Західній Європі, кондаки у слов’янських країнах), то у формі світського (напр., пародійні Г. Бахусу у середньовічній поезії мандрівних співаків – вагантів-голіардів). 2) Урочиста пісня, прийнята як символ державної (наприклад, державний Г. України). Відомі Г. державні, революційні, військові, релігійні, на честь певних подій. 3) Музичний твір (в оперному, симфонічному, хоровому мистецтві), в якому виражається піднесеність, урочистість.
