Глобалізація третинного сектору

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Розділ 1
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

1.2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 1.2.6. Глобалізація третинного сектору
Нинішня міжнародна торгівля не обмежується торгівлею товарами, які можна відчути і побачити (кам’яне вугілля, банани, комп’ютери тощо). Британський журнал Economist якось писав, що послуга – це те, що у процесі купівлі – продажу не може впасти й ударити по нозі. Невпинно збільшується торгівля послугами, темпи зростання якої перевищують темпи зростання міжнародної

товарної торгівлі. Третинний сектор охоплює консультаційні послуги у сфері права та підприємництва, аудиту і бухгалтерії, реклами, комп’ютерної справи. Архітектори, лікарі, програмісти, бізнесові консультанти надають на комерційній основі свої послуги в усьому світі. Важливими складовими третинного сектору є міжнародний туризм, навчання іноземних студентів, фінансові послуги, розважальний бізнес, виготовлення аудіо – та відеозаписів тощо.
Існує ряд класифікацій послуг, це зокрема класифікації Світового банку, Світової організації торгівлі тощо. Послуги можуть поділятися на факторні і не факторні.
Перші стосуються міжнародного руху факторів виробництва, другі – решти. Надання послуг часто відбувається одночасно з продажем товарів чи здійсненням інвестицій. Міжнародна торгівля послугами передбачає мобільність покупця, продавця, одночасну мобільність продавця і покупця або мобільний характер власне послуги.
Нині найбільшим експортером послуг є США. Американські фільми, музика, телепрограми тощо заполонили весь світ. Однією з найважливіших статей експорту США вважається американська культура. Так, лише на наданні освітніх послуг СІЛА заробили у 1995 р. 10 млрд. дол. СІЛА є й найбільшим імпортером продукції третинного сектору. Чотири найбільші кіностудії США перебувають у власності іноземного капіталу.
Обсяги міжнародної торгівлі послугами, що відображуються у статистиці платіжних балансів, е заниженими. На початок 1990-х років багато країн, у тому числі великих, не підраховували торгівлю послугами. Методологія їх підрахунку має значні відмінності серед країн світу.
Наприкінці XX ст. більш як половина вартості експорту послуг припадала на міжнародний транспорт та міжнародні приватні і ділові подорожі. Розвинені країни експортували 75 % світового обсягу послуг, міжнародні організації – 1 %, а країни, що розвиваються, – 24 %. На США припадало 16,2 % світового експорту послуг, на Францію – 10,2 %, на Італію – 6,5 %, на Німеччину – 6,4 %, на Велику Британію – 5,5 %, на Японію – 5 %.
Держави світу регулюють міжнародну торгівлю послугами шляхом встановлення обмежень на:
– торгівлю послугами;
– створення на внутрішньому ринку філіалів іноземних компаній;
– пересування надавачів послуг;
– пересування споживачів послуг;
– застосування національного режиму.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Глобалізація третинного сектору - Довідник з економіки