Граматична категорія роду – ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ
ІМЕННИК
ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ
Граматична категорія роду
Категорія роду іменника покликана реалізувати в реченні його граматичні зв’язки, узгодити синтаксично залежні форми слів з іменником, що їх означає. У системі мови вона знаходить вираження в численних формах слів, які мають різне функціональне призначення; категорії роду не властива універсальність значень – типових однорідних функцій, характерних для всієї категорії. Така ситуація зумовлена неоднорідним поділом імен – специфічних мовних знаків, за допомогою
У своєму повному обсязі категорія роду іменника є сукупністю назв істот і неістот (назв предметності) різної зовнішньої форми слова, структури і змісту. За висловом С. Д. Кацнельсона, уся категорія граматичного роду, включаючи розрізнення осіб і не осіб, зазнає поділу на класи. Головне в цій іменній класифікації – належність кожного іменника до відповідного класу, а скільки в мов таких класів і як вони мотивовані, не так важливо.
Система категоріальних значень семантично мотивованих імен – назв осіб складається з двох членів: грамеми чоловічого і грамеми жіночого роду. До родової парадигми, яку формують члени бінарної опозиції (протиставлення) (див. перекладач – перекладачка, дояр – доярка), не належать іменники середнього роду, оскільки вони позначають вік істоти і не містять вказівки на стать. Серед іменників семантико-граматичного роду вони кваліфікуються не родовими назвами, напр.: маля, дитина, дитинча; теля, лоша, порося, каченя, гусеня, лисеня, ведмежа. Категорія імен граматичного роду має членну структуру: чоловічий, жіночий і середній рід, напр.: стілець, молот, плуг, грім; книга, ручка, дорога, гілка; небо, марево, мило, плече.
Іменники семантико – і формально-граматичного роду розрізняються способами вираження родової ознаки. У категорії найменувань осіб грамема роду може бути відтворена морфемою (словозмінною або словотворчою), напр.: кум – кума, учень – учениця, селянин – селянка, полільник – полільниця, волинянин – волинянка, одесит – одеситка. На лексичному рівні виразником граматичного значення є окреме слово, напр.: хлопець – дівчина, батько – мати, баран – вівця, півень – курка, бик – корова. Аналітичний спосіб реалізації грамем передбачає використання морфолого-синтаксичних показників, об’єднаних конструкцією, тобто поза межами слова, напр.: “Сирота Ярема, сирота убогий” (Т. Шевченко); “А в тім селі та була одна сирота…” (М. Кропивницький). У непохідних іменниках формально-граматичного змісту грамеми чоловічого, жіночого і середнього родів виражені флексією, використання суфіксів у ролі маркерів родової віднесеності можливе лише в класі похідних дериватів, напр.: сидіти – сидіння (середи, р.), кидати – кидок (чол. р.), мужній – мужність (лин. р.). Поєднання в категорії роду іменників із семантично вмотивованими грамемами роду вказує на її проміжне становище між семантично спрямованими категоріями і формальними класами. Класифікаційного поділу зазнають іменники семантико – і формально-граматичної мотивації. У категорії назв в окремий клас, або групу, виділяються словоформи, у яких грамема роду виражена лексичним значенням слова, напр.: чоловік – жінка, дід – баба; кабан – свиня. На морфологічному рівні серед найменувань осіб найбільша за обсягом група похідних іменників, зовнішня форма яких містить вказівку на означену за родом особу. Кожна словоформа має відповідний корелят з грамемою протилежної статі і належить до ряду лексем з двочленною родовою парадигмою; напр.: студент – студентка, подолянин – подолянка, реготун – реготуха.
Імена спільного роду, зовнішня форма яких не містить вказівку на означену за статтю особу, передані формами граматичного чоловічого або граматичного жіночого роду, напр.: адвокат, юрист, травматолог, фермер, науковець, депутат; колега, слуга, нероба, задавака, забіяка, зануда.
У категорії наявний клас дериватів граматичної предметності, вихідною семантичною базою яких є назви дій, процесів, ознак, виражені дієсловами та прикметниками. У цьому класі назв родова грамема кваліфікується відповідно до змісту слова, за яким закріплений спеціальний суфіксально-флексійний формант, напр.: назви дій на – ація, – ізація (-изація) є носіями грамеми жіночого роду.
Клас іншомовних незмінюваних слів та абревіатур характеризується частковою нестабільністю родової ознаки, що виявляється в заміні існуючого граматичного значення іншим. Подібного типу явища свідчать, що категорія роду не перебуває в центрі (ядрі) граматичної системи іменника, а займає позиції периферії.
Іменники, що мають тільки форму множини (pluralia tantum), не належать до категорії роду, напр.: окуляри, сани, двері, ножиці, ворота, штани, шаровари, дріжджі.
