Культурологічний словник
ГРИВНЯ – 1) Г. лічильна – основна одиниця т. зв. “кунної” системи грошей у Київський Русі. Поділялася на менші номінали: ногату – 1/ 20 Г., куну – 1/25 Г., пізніше – 1/50 Г.; резану – 1/50 Г.; векшу, або веверицю, – 1/100 Г. Реальна сутність кунних номіналів лишається неясною, окрім самої Г., що була, очевидно, тільки лічильною одиницею. На думку одних дослідників, це були хутра або шкурки лісових звірків. Дехто вважає їх за диргеми різних гатунків чи частини їх. Інші твердять, що ногата і резана – це диргеми
або частини їх, а куна і векша – хутра чи шкури. Беручи до уваги, що з середини ХІ ст. до XIV ст. ніякої монети в Придніпров’ї взагалі не було, припускається, що всі зазначені частини лічильної Г. були в той час хутрами або шкурками. 2) Срібний зливок грошового призначення. Відомі такі гатунки Г. Київської Русі: шестикутні “Київські” Г. вагою близько 160 г (кінець XI – початок XIII ст.); шестикутні – дещо відмінної форми, вагою 196 г (середина XIII ст.); ромбовидні (з варіантами) і довгасті (з розплесканими язиковидними кінцями). “Чернігівські” Г. вагою близько 196 г (XII ст.); поличко-подібдні – на зразок “новгородських”
Г., але вагою 155 г (середина XIII ст.). На Півдні України трапляються ще короткі “чорновидні” Г. вагою близько 196 г (мабуть, татарського походження – XIV ст.). 3) Г. золота, срібна (IX ст. і пізніше). Запозичена у Придніпров’ї чи з арабського Сходу. Вага її, ймовірно, 409,5 г. 4) Грошова одиниця Української Народної Республіки (1918-1920 рр.). 5) Національна валюта України з 2 вересня 1996 р. Поділяється на 100 копійок.
