Грошово-кредитні концепції циклу

Грошово-кредитні концепції циклу – економічні концепції та їх методологічні засади, в яких грошово-кредитні фактори розглядаються як головна причина циклічних коливань економічної кон’юнктури. Виникли у першій половині XX ст., перед другою світовою війною втратили популярність, у 60 – 70-х відродилися як елемент концепції монетаризму. Найпоширенішим варіантом Г.-к. к. ц. є концепція англійського економіста Р. Хоутрі, який розглядав економічний цикл як суто монетарне явище та ототожнював зміни кон’юнктури з коливанням грошового попиту

на товари. І. Фішер доводив, що розширення банківського кредиту в умовах економічного піднесення є обов’язковою передумовою наступного спаду виробництва, а головною причиною нестабільності товарних цін називав надмірне накопичення кредитної заборгованості в умовах спекулятивного буму. Ф. Хаєк вважав, що головна роль у виникненні циклу належить надлишковим інвестиціям, які покриваються за рахунок банківського кредиту, оскільки це зумовлює “примусові заощадження”, надмірну кредитну експансію. Тому засобом боротьби з кризами він називав зниження заробітної плати і збільшення заощаджень заможних верств
населення. М. Фрідмен та його прибічники вважають кризи випадковим явищем, пов’язаним з хаотичними змінами грошової маси внаслідок державного регулювання економіки (див. Монетаризм). Автори цих теорій виходять з мінової концепції, яка ігнорує глибинні причини циклічності ринкової економіки, неправомірно ототожнюють цикли з динамікою цін, трактують кредит як головну рушійну силу економіки тощо.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Грошово-кредитні концепції циклу - Економічний словник