Групи скелетних м’язів. Режим роботи і стомлення м’язів
Розділ 2 ОПОРА І РУХ
§ 13. Групи скелетних м’язів. Режим роботи і стомлення м’язів
Групи скелетних м’язів (мал. 13.1). У скелетній мускулатурі вирізняють м’язи голови і шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.
Серед м’язів голови вирізнять жувальні й мімічні. Жувальні м’язи переміщують нижню щелепу. Мімічні м’язи одним кінцем прикріпляються до кісток черепа, а другим – до шкіри обличчя. Під час їх скорочення ділянки шкіри зсуваються і вираз обличчя змінюється. Круговий м’яз рота забезпечує рухи губ. М’язи шиї
Частина грудних м’язів бере участь у рухах рук, а міжреберні м’язи і діафрагма – у дихальних рухах. Поверхневі м’язи спини також забезпечують рухи рук і частково – голови й шиї. Глибинні м’язи спини розгинають і повертають тулуб, підтримують його у вертикальному положенні. М’язи живота (черевний прес) утворюють стінку черевної порожнини, утримують внутрішні органи в сталому положенні, беруть участь у рухах тулуба вперед і вбік.
Мал. 13.1. Скелетні м’язи людини: 1 – мімічні м’язи; 2 – жувальні м’язи; 3 – біцепс; 4 – трицепс;
11 – литковий м’яз; 12 – двоголовий м’яз стегна; 13 – великий сідничний м’яз; 14 – найширший м’яз спини;
15 – трапецієподібний м’яз; 16- дельтоподібний м’яз
М’язи плечового пояса забезпечують рухи рук у плечовому суглобі і рух лопаток. Передня група м’язів плеча – це згиначі, а задня – розгиначі руки в ліктьовому суглобі. Передні м’язи передпліччя згинають кисть і пальці, а задні – розгинають. У русі пальців беруть участь і м’язи кисті.
М’язи пояса нижніх кінцівок здійснюють рухи ніг у тазостегнового суглобі, випрямляють зігнений уперед тулуб, підтримують вертикальне положення тіла. Стегнові м’язи передньої групи і задньої групи розгинають і згинають гомілку і стегно, а м’язи внутрішньої групи переміщують стегно всередину і назовні. Гомілкові м’язи передньої та задньої групи розгинають і згинають стопу й пальці.
Крім м’язів-антагоністів (див. § 9), у скелетній мускулатурі є м’язи-синергісти, які беруть участь одночасно в одному й тому русі. Синергістами є біцепс і плечовий м’яз, що згинають передпліччя в ліктьовому суглобі, трицепс і ліктьовий м’яз, які його розгинають.
Назви м’язів походять від їх положення в тілі (міжреберний, підколінний), форми м’яза (дельтоподібний, ромбоподібний) і його розташування відносно вертикальної вісі тіла (косий і прямий м’язи живота).
Режими роботи і стомлення м’язів. Згадаймо: рука в лікті згинається, оскільки довжина м’яза під час скорочення зменшується. Коли ми утримуємо руку зігнутою, м’яз не розслаблюється. Отже, у м’язових волокнах тривають процеси, спрямовані на скорочення м’яза. Проте в той самий час м’яз не вкорочується. Чому?
У м’язі силі, що обумовлена зближенням актинових ниток у сарко-мірах, завжди протидіє сила пружності еластичних складових м’яза (оболонки, еластичних білків тощо). Що більше скорочується м’язове волокно, то більшою стає сила пружності, спрямована протилежно. Проте доки рівновага між силами у волокнах не порушується, довжина м’яза не змінюється. Якщо ж сила скорочення переважає силу пружності, м’язові волокна вкорочуються, спричиняючи рух.
Режим роботи м’язів, за якого скорочення м’язів супроводжується зміною їх довжини, називають динамічним. У динамічному режимі м’язи працюють під час рухів. У статичному режимі роботи скорочення м’язів не супроводжується їх укороченням. У такому режимі м’язи працюють, підтримуючи позу, утримуючи вантаж.
Як пов’язані режими роботи м’язів із стомленням? Зниження працездатності м’язів, яке спричиняє відчуття втоми, виникає у вас, якщо ви довго тримаєте в руці важкий портфель. Що відбувається в цей час у м’язах? По-перше, виснажуються нейрони, які іннервують м’язи: зменшується продукція медіаторів (див. § 8) і, відповідно, частота нервових імпульсів, що надходить до м’язових волокон. По – друге, під час скорочення м’яза в ньому стискуються капіляри, і обмін речовинами між ними і волокнами тимчасово припиняється. У волокнах вичерпується запас енергії й накопичуються шкідливі продукти метаболізму. Як наслідок – розвивається стомлення, і ви звільняєте руку від вантажу, розслаблюючи її м’язи.
М’язи стомлюються скоріше, працюючи в статичному режимі. Під час роботи в динамічному режимі скорочення чергується з розслабленням. Під час розслаблення і кровоток у м’язах, і продукція медіаторів у нейронах відновлюються. Тому в динамічному режимі роботи працездатність м’язів зберігається довше.
Щоб підвищити працездатність м’язів, їх необхідно систематично тренувати, чергуючи навантаження з відпочинком. Відпочивши, м’язи набувають здатності виконувати ще більшу роботу, ніж до стомлення. Послідовно збільшуючи навантаження, можна розвинути працездатність м’язів. Проте їх робота не має бути дуже тривалою і занадто інтенсивною. Це може призвести до тяжкої перевтоми, яка вичерпує енергетичні запаси м’язових волокон.
ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я
Викривлення хребта. Бічне викривлення хребта (сколіоз) розвивається зазвичай у дитячому віці через те, що дитина довго сидить за столом, зігнувшись убік. Із часом сколіоз призводить до випадіння міжхребцевих дисків, затискання нервів і, як наслідок, до радикуліту, паралічу тощо. Профілактика сколіозу проста: це ранкова гімнастика, використання зручних меблів, дотримання правильної пози під час роботи за столом.
Плоскостопість – сплющення склепіння стопи, унаслідок чого людина спирається на всю підошву. Плоскостопість зазвичай буває набутою і розвивається в дітей через надмірне навантаження на зв’язки, м’язи і кістки, надмірну масу тіла, носіння взуття без підборів і на не – еластичній підошві. Щоб запобігти плоскостопості, слід укріплювати м’язи склепіння стопи: більше ходити босоніж по м’якій поверхні, ходити на носках, на п’ятах, на внутрішніх і зовнішніх краях стоп.
Переломи – це порушення цілісності кістки. Розрізняють переломи закриті (без пошкодження шкіри) і відкриті. При закритому переломі кісток кінцівки необхідно домогтися її нерухомості, жорстко зафіксувавши кістку вище і нижче від місця перелому. Зазвичай це роблять за допомогою спеціальних шин і бинта. Якщо під рукою їх немає, підійде негнучкий предмет (лінійка, шматок щільного картону тощо), що завдовжки більше зламаної кістки, і шматок тканини або мотузка. При підозрі на перелом хребта постраждалого вкладають на жорстку поверхню. При відкритих переломах перед накладанням шини рану дезинфікують і накладають на неї пов’язку.
Вивих – ненормальний зсув суглобових поверхонь одна відносно іншої. Вивих зазвичай супроводжується розривом суглобової сумки. Можливі й розриви сухожиль у місцях їх прикріплення до кістки, крововилив у навколишні тканини і суглоби. У разі вивиху необхідно забезпечити суглобу повний спокій. Якщо вивихнуто руку, її слід підвісити на косинці або бинті. Для зменшення болю до травмованого суглоба слід прикласти міхур з льодом або холодною водою. Після надання першої допомоги постраждалого слід негайно доправити до лікаря.
Гіподинамія – порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення) при обмеженні рухової активності. На жаль, сьогодні на гіподинамію страждають навіть діти, що надають перевагу сидінню перед телевізором і комп’ютерним іграм. Якщо ви хочете запобігти проблемам із здоров’ям, спричинених гіподинамією, більше гуляйте, займайтеся спортом, грайте в рухливі ігри.
ПІДСУМКИ
– Опорно-рухова система утворена скелетом і м’язами. Вона забезпечує рухи і підтримку пози, слугує опорою для всіх інших систем органів, захищає внутрішні органи.
– У складі кісток вирізняють кісткову і хрящову тканину. Кісткова тканина містить клітини остеоцити, що продукують велику кількість твердої і пружної міжклітинної речовини.
– Скелет складається з кісток, хрящів і зв’язок. Через прямоходіння скелет людини має низку особливостей: вигини хребта, склепінну стопу, широкі тазові кістки.
– М’язи прикріплюються до кісток за допомогою сухожиль. Рухи здійснюються внаслідок скорочення м’язів. Скелетні м’язи утворені посмугованою м’язовою тканиною. Регулює роботу опорно-рухової системи нервова система.
