Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму
Історія економічних вчень
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ
10.1. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму
Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві.
Інституціоналізм (з лат. institutio – “звичай, повчання”) – напрям економічної думки, який сформувався у 20- 30-ті роки XX ст. для дослідження сукупності соціально-економічних чинників (інститутів)
Інститути – це первинні елементи рушійної сили суспільства, що розглядаються в історичному розвитку. Серед інститутів виділяють:
– суспільні інститути – сім’я, держава, правові норми, монополія, конкуренція;
– поняття суспільної психології – власність, кредит, прибуток, податок, звичаї, традиції.
– Інституціоналізм характеризується такими основними рисами:
– основа аналізу – метод опису економічних явищ;
– об’єкт аналізу – еволюція соціальної психології;
– рушійна
– трактування соціально-економічних явищ з позицій суспільної психології;
– обмежене застосування абстракцій, властивих неокласицизму;
– прагнення до інтеграції економічної науки із суспільними науками;
– необхідність детального кількісного дослідження явищ;
– захист ідеї підтримки антимонопольної політики держави.
У розвитку інституціоналізму виділяють три етапи.
Перший етап – 20-30-ті роки XX ст. – характеризується формуванням основних положень інституціоналізму; родоначальниками цього етапу є Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл.
Другий етап – середина XX ст. – досліджуються демографічні проблеми, соціально-економічні суперечності капіталізму, була розроблена теорія профспілкового руху; типовими представниками є Дж. М. Кларк, А. Берлі, Г. Мінз.
Третій етап – 60-70-ті роки XX ст. – цей етап називають неоінституціоналізмом. Тут економічні процеси ставляться в залежність від технократії, а також пояснюється значення економічних процесів у соціальному житті суспільства; видатними ідеологами цього етапу є Дж. Гелбрейт, Р. Коуз.