Імперія і папство

ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ

§ 15. Німеччина

2. Імперія і папство

Із другої половини XI ст. важливою стороною політичного життя Німеччини стали відносини держави й церкви.

Імператор Генріх IV (1056-1106) наважився на відкритий конфлікт із папою Григорієм VII, який заборонив світській владі втручатися в призначення єпископів. Так почалася боротьба за інвеституру. Протистояння між Генріхом IV і Григорієм VII переросло у відкриту війну. Воно закінчилося в 1122 p., коли в м. Вормсі син Генріха IV – Генріх V і папа Калікст II підписали компромісну

угоду. Встановлювалося, що єпископи обираються духовенством. У Німеччині

Імператор або його представник мав право бути присутнім на цих виборах і втручатися в їхній перебіг. Після цього здійснювався обряд інвеститури. Імператор передавав новообраному єпископові скіпетр, тобто наділяв його світською владою над землями єпископства, а пана – перстень та посох – символи духовної влади та пастирського служіння. Тож імператор втрачав колишній вплив па церкву і потрапляв у залежність від знаті, яка стала на шлях створення територіальних князівств.

Унаслідок зміцнення позицій світських і церковних князів спадкова монархіяв середньовічній Німеччині не утвердилася. Імператор міг проявити наполегливість і змусити князів ще за його життя обрати королем свого сина, проте призначати спадкоємця :s власної волі він не мав права.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Імперія і папство - Історія