ІНАДАПТАЦІЯ

Екологія – охорона природи

ІНАДАПТАЦІЯ – сукупність в окремих груп тварин таких пристосувань, які в процесі еволюц. розвитку виявляються недосконалими і згодом зумовлюють вимирання цих груп. Прикладом І. є недосконалі зміни в скелеті кінцівок, зокрема в суглобах багатьох копитних. Інадаптивні ознаки протягом певного часу можуть забезпечувати існування тварини чи рослини, однак з появою організмів із досконалішими органами інадаптивні форми витісняються. Напр., сумчасті ссавці, які набули великого поширення в крейдовому періоді, в палеогені і пізніше були витіснені (крім Австралії та Америки) досконаліше організованою групою плацентарних ссавців. Термін “І.” у 1873 р. запропонував В. О. Ковалевський.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають […]...

ОЛІГОФАГІЯ Екологія – охорона природи ОЛІГОФАГІЯ – живлення тваринних організмів лише небагатьма видами поживи (напр., певними видами насіння Рослин, деякими трав’янистими […]...

ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних […]...

КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути […]...

ЗАКОН КОНСТАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН КОНСТАНТНОСТІ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО) – кількість живої речовини біосфери (для даного геол. періоду) є константою. […]...

МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА – процес, що відбувається за участю живих організмів, тоді як поза ними […]...

ОРГАНІЗМИ ЕВРИТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕВРИТЕРМНІ, еври – термобіонти – види гомойотермних та пойкілотермних організмів, які здатні витримувати коливання т-ри […]...

НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі […]...

ЕПІФІТОТІЯ Екологія – охорона природи ЕПІФІТОТІЯ – масове поширення хвороби рослин, викликане грибами, бактеріями, вірусами (напр., фітофторою на картоплі)....

ХОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХОРОЛОГІЯ – розділ біогеографії, що вивчає закономірності просторового розміщення організмів та їх угруповань. Розподіляється на фітохорологію […]...

МЕТАТЕРМІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАТЕРМІЗМ, мегатермізм – властивість організмів потребувати для свого розвитку порівняно високих т-р, напр. тропічні рослини....

НАНОРЕЛЬЄФ Екологія – охорона природи НАНОРЕЛЬЄФ, карликовий рельєф – найдрібніші, як правило, біогенні форми рельєфу земної поверхні (напр., кротові та байбакові […]...

ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання […]...

ГЕОКАРПІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКАРПІЯ – спосіб поширення плодів рослин, коли зав’язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається […]...

АРИФМОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів […]...

БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ – виділення на Землі природних районів на підставі особливостей і закономірностей поширення організмів. У […]...

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТВАРИННОГО СВІТУ НА ЗЕМЛІ Біологія – універсальний довідник ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ ТИП ХОРДОВІ ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТВАРИННОГО СВІТУ НА ЗЕМЛІ Розвиток тваринного світу від […]...

ІДІОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІДІОАДАПТАЦІЯ – виникнення в процесі еволюції організмів окремих, пристосованих у будові і функціях органів, корисних за […]...

МУТУАЛІЗМ Екологія – охорона природи МУТУАЛІЗМ – форма симбіозу, за якої кожен з організмів, що живуть разом (напр. рак-самітник і актинія), […]...

ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, […]...

ДЕТРИТОФАГ Екологія – охорона природи ДЕТРИТОФАГ – водяний організм, що харчується детритом, тобто орг. мулом та рештками організмів у водному середовищі. […]...

ВИМИРАННЯ Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ – теор. кінцева доля кожного біол. виду; явище часткового чи повного зникнення окремих видів, груп […]...

СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною […]...

БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми […]...

БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, […]...

УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають […]...

ФОРМА РОСТУ Екологія – охорона природи ФОРМА РОСТУ – підрозділ життєвої форми рослин, який виділяють за морф, ознаками. Напр., Ф. р. дерев […]...

АЕРОТАКСИС Екологія – охорона природи АЕРОТАКСИС – переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (напр., зооспор) до джерела кисню або від […]...

ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього […]...

ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і […]...

ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні […]...

ФІТОМАСА Екологія – охорона природи ФІТОМАСА – сумарна маса рослинних організмів, окремих рослин або їхніх груп у будь-якому природному угрупованні....

ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); […]...

СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; […]...

АНАБОЛІЯ Екологія – охорона природи АНАБОЛІЯ – тип філембріогенезу, зміна ознак дорослих організмів внаслідок виникнення нових стадій наприкінці періоду формотворення. На […]...

Звірі. Ряд Сумчасті – КЛАС ССАВЦІ, АБО ЗВІРІ Біологія – універсальний довідник ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ ТИП ХОРДОВІ КЛАС ССАВЦІ, АБО ЗВІРІ Звірі. Ряд Сумчасті Ряд Сумчасті об’єднує звірів […]...

АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з […]...

ЗАКОН СУБ’ЄКТИВНОЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОДРАЗНИКА Екологія – охорона природи ЗАКОН СУБ’ЄКТИВНОЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОДРАЗНИКА (Е. ВЕБЕРА – Г. ФЕХНЕРА) – чим сильніший подразник, тим важче […]...

АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., […]...

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. […]...

ІНАДАПТАЦІЯ - Довідник з екології

Related posts: