Інноваційна активність

Інноваційна активність – цілеспрямована діяльність суб’єктів підприємницької діяльності щодо конструювання, створення, освоєння й виробництва якісно нових видів техніки, предметів праці, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.), технологій, а також впровадження досконаліших форм організації праці та управління виробництвом. Основними чинниками І. а. на макрорівні є темпи зростання державних витрат на розвиток науки та освіти, раціональна інноваційна політика держави, стимуляційна податкова, кредитна, амортизаційна

політика тощо. Макроекономічними показниками такої активності є також кількість об’єктів інтелектуальної власності (передусім патентів, ліцензій) на 1000 жителів, сальдо зовнішньої торгівлі ними, наукомісткість продукції та ін. На І. а. на макрорівні впливають інтелект нації, народу, плюралізм форм власності, конкуренція тощо. На мікрорівні такими чинниками є організаційні структури управління підприємством, ступінь розвитку економічної демократії, кількість ризикових підприємств, упровадження новітніх форм і систем заробітної плати, інноваційного менеджменту, здійснення інноваційної політики та ін. В Україні у 90-х XX – на початку XXI ст. І. а. істотно знизилась.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Інноваційна активність - Економічний словник