ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ БІЛОГО СВІТЛА ЗА КІЛЬЦЯ НЬЮТОНА – ХВИЛЬОВА ОПТИКА
Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання
КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ. ОПТИКА
6. ОПТИКА
6.1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
6.1.5. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ БІЛОГО СВІТЛА ЗА КІЛЬЦЯ НЬЮТОНА
При відбиванні світла від верхньої і нижньої поверхні плівки виникає різниця ходу світлових хвиль, яка обумовлює інтерференцію при подальшому їх накладанні.
У відбитому світлі (рис. 33):
– геометрична різниця ходу
(АВ + ВС) – АD,
– хвильова різниця ходу
Де – втрата півхвилі при відбиванні від більш
Рис. 33
У прохідному світлі втрати півхвилі не буває. Отже, якщо у відбитому світлі відбувається ослаблення світла (хвильовою різницею ходу є непарне число півхвиль), то у прохідному світлі посилюється світло (парне число півхвиль), або навпаки.
Спостереження інтерференції білого світла за Ньютоном
1. Якщо тонку плівку з плоскопаралельними гранями освітити монохроматичним світлом і змінювати нахил, вона матиме вигляд то темної, то яскраво забарвленої (хвильова різниця ходу залежить від кута падіння світла).
2. Якщо тонка плівка рівна за нахилом (клин),
Рис. 34
Кільця Ньютона – це інтерференція білого світла в тонкому шарі повітря між скляними пластинками – плоскою та опуклою сферичною. Спостерігаємо інтерференційні смуги, забарвлені всіма кольорами райдуги, у вигляді кілець (кільця Ньютона) (рис. 35).
Рис. 35
Інтерференція білого світла в плівках на воді, мильних бульбашках тощо дає хаотичне забарвлення, оскільки нахил і товщина плівки хаотично змінюються.