Історичний розвиток тваринного світу. Мезозойська ера, Кайнозойська ера
ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
УРОК № 60
Тема. Історичний розвиток тваринного світу. Мезозойська ера, Кайнозойська ера.
Мета: Ознайомити учнів з основними подіями мезозойської й кайнозойської ер.
Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати основні події мезозойської й кайнозойської ер.
Базові поняття й терміни: мезозойська ера, кайнозойська ера.
Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація
Обговорення питання
На які ери й періоди вчені підрозділяють історію розвитку життя на Землі?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Мезозойська ера
Мезозойська ера включає три періоди – тріасовий, юрський і крейдяний. У тріасовий період на Землі переважав континентальний, посушливий клімат. Тому пануюче положення займали голонасінні й плазуни, які мали ряд пристосувань для виживання у несприятливих умовах, нестачі вологи.
Широке поширення голонасінних пояснюється тим, що в умовах посушливого клімату вони мали ряд переваг перед
Серед тварин широке поширення одержали плазуни. їхня поява була зумовлена рядом ароморфозів: внутрішнім заплідненням, щільними оболонками й запасом живильних речовин у яйці, роговими покривами тіла, більш досконалими дихальною й кровоносною системами.
У тріасовий період відбулася важлива для наступної історії Землі подія – з’явилися перші примітивні ссавці.
У юрський період клімат стає більш вологим і теплим, розвивається потужна рослинність. Дерева досягають величезних розмірів, наприклад секвої. Бурхливий розвиток рослинності в юрський період забезпечував гарну кормову базу, що й зумовило появу гігантських плазунів. Бронтозавр, наприклад, сягав у довжину 20 м, а диплодок – 26 м. Ці величезні тварини харчувалися соковитою водною рослинністю. Велике масивне тіло обмежувало можливості їхнього пересування по суші.
У водоймах жили іхтіозаври й плезіозаври. Плезіозаври сягали від 0,5 до 15 м у довжину, мали ласти, широке плоске тіло й маленьку голову на довгій шиї. Харчувалися вони рибою й дрібними водними тваринами.
У юрський період з’являються літаючі плазуючі: рамфоринхи й птеродактилі. Перші мали довгий хвіст і вузькі крила, а другі – широкі крила й короткий хвіст. Ці тварини жили на узбережжях і харчувалися переважно рибою.
У крейдяний період відбулася різка зміна клімату в результаті розсіювання хмар і збільшення кількості сонячної радіації. Внаслідок цього скоротилася чисельність папоротей, голонасінних, з’явилися перші покритонасінні рослини.
Давні плазуни були предками птахів і ссавців.
Еволюцію й поширення птахів зумовили такі ароморфози: поява чотирикамерного серця й теплокровності, пір’я, більш розвиненої нервової системи (збільшення розмірів великих півкуль і поява кори головного мозку), збільшення запасів поживних речовин у яйці й формування вапняної оболонки.
Предками ссавців уважають древніх звірозубих плазунів. Від цих тварин відокремилася група дрібних плазунів, які мали постійну температуру тіла, народжували живих дитинчат. Від них і пішли перші ссавці, що нагадують пацюків, їжаків.
Серед ароморфозів, які зумовили появу ссавців, слід зазначити появу чотирикамерного серця, волосяного покриву, завдяки якому вдосконалилася терморегуляція, виникла теплокровність, відбувся розвиток нервової системи, особливо великих півкуль і кори головного мозку; живородіння й вигодовування дитинчат молоком. Ці зміни забезпечували виживання й розселення потомства, панування ссавців на Землі.
Наприкінці мезозойської ери, у крейдяний період, спостерігалося масове вимирання тварин. За підрахунками вчених, наприкінці крейдяного періоду вимерло 17 % родин і 45 % родів живих організмів, у тому числі й динозаври. Існує чимало гіпотез про причини вимирання динозаврів, одні з них – еволюційні, інші – катастрофічні.
Еволюційні гіпотези пояснюють вимирання динозаврів поступово діючими причинами – зміною клімату, рослинних співтовариств. Відповідно до цієї гіпотези зміна клімату на жаркий і сухий сприяла масовому вимиранню рослин. Зменшення кількості рослинної їжі привело до вимирання травоїдних, а потім і хижих тварин.
Відповідно до гіпотези катастроф, Земля зіштовхнулася з невеличким астероїдом або великим метеоритом, що спричинило підвищення заилення атмосфери. Пил утрудняв процес фотосинтезу, почали вимирати рослини, а потім і тварини.
2. Кайнозойська ера
Кайнозойська ера розпочалася близько 70 млн років тому. Вона включає три періоди: палеоген, неоген і антропоген, що триває й досі. Всі великі таксони організмів виникли в попередні ери.
Пануюче положення в кайнозої займають покритонасінні рослини, комахи, кісткові риби, птахи, ссавці. Уже на початку ери рослинність стає близькою до сучасної, широко розповсюджуються покритонасінні рослини.
Зміна кліматичних умов протягом кайнозойської ери викликала зміну характеру рослинності, слідом за нею змінювався й тваринний світ.
У кайнозої особливо інтенсивно протікає еволюція комах. Комахи заселяють різні середовища існування, у них формуються пристосування до життя в різних екологічних умовах: різноманітні типи забарвлення й форми тіла, особливості будови кінцівок, ротового апарата, розвиток з повним і неповним перетворенням.
У кайнозої по усій земній кулі широко розповсюджуються птахи.
Ще в крейдяний період з’явилися яйцекладні, сумчасті й плацентарні ссавці.
Протягом кайнозойської ери одні види замінялися іншими. У період наступу льодовика (понад 1 млн років тому) з’явилися гігантські тварини, які до теперіїпнього часу вимерли. До них належали, наприклад, мамонт і шерстистий носоріг. Серед найбільш великих тварин можна назвати безрогого носорога, що досягав у висоту 5 м, мастодонта – із ряду хоботних, великоротого оленя.
У кайнозойську еру пануюче положення займають кісткові риби, комахи, птахи, ссавці, покритонасінні рослини. Ці групи організмів з’явилися ще в палеозойську й мезозойську ери.
У кайнозойську еру рослинний і тваринний світ набирає сучасного вигляду.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі працюють із малюнками на с. 255-256, потім вони читають текст на с. 255-256.
Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 5, 6 на с. 256.
Робота із зошитом
Виконати завдання в зошиті [3, с. 84-85].
V. Самостійна робота учнів
Школярі виконують завдання рубрики “Готуємося до тематичного оцінювання” на с. 257. Потім вони ознайомлюються з рубриками “Україна. Охорона природи” і “Наука та науковці” на с. 256.
У зошиті [3, с. 84-85] учні виконують завдання.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 57, с. 255-256, прочитати висновки на с. 258.
У зошиті [3, с. 84-85] виконати завдання.
