Кераміка
РОЗДІЛ III ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.
ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
§16. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли
Кераміка
Значне місце в народній творчості посідає кераміка. Основні осередки народного гончарного виробництва XIX ст. відповідали розміщенню родовищ глин: Київщина (Васильків, Канів); Чернігівщина (Ічня, Ніжин, Глухів); Полтавщина (Миргород, Опішня); Харківщина (Зміїв, Ізюм); Івано-Франківщина (Косів, Кути) та ін. Кожен район мав свої особливості виробництва, що залежало від властивостей матеріалу
Великодні українські писанки
Розквіт гончарного виробництва припадає на першу половину XIX ст. Майстри того
Історія залишила нам імена майстрів А. Бацуци (Поділля), В. Шестопальця (Львівщина), О. Бахметюка (Гуцульщина) і О. Панасенка (Ічня). Яскравий слід у стильовому спрямуванні місцевого гончарства залишив опішнянський майстер Ф. Червінка. Він почав вводити в оздоблення виробів ліпні орнаментальні деталі, застосовувати штучне гравірування.
Для народної кераміки XIX ст. є характерним розвиток дрібної пластики. Окрім “тваринного” посуду, виготовляли й іграшки. У цих невеличких творах – народний гумор, декоративність, лаконічність форм.
Косівська кераміка
Опішнянські куманці