КІНОАПАРАТ І ПРОЕКТОР
РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА
§21 . ОКО, ФОТОАПАРАТ І КІНОАПАРАТ
3. КІНОАПАРАТ І ПРОЕКТОР
Око й фотоапарат утворюють зменшені дійсні зображення предметів, розташованих звичайно на відстані, набагато більшій за фокусну відстань роговиці з кришталиком або об’єктива.
Розглянемо тепер випадок, коли збиральна лінза дає збільшене дійсне зображення.
Якщо джерело світла або яскраво освітлений предмет розташовано трохи далі від фокуса, створене лінзою зображення буде набагато більшим від самого предмета. Саме цю властивість лінзи
Видиме на кіноекрані зображення – це дійсне, збільшене й перевернуте зображення яскраво освітлених кадрів. А щоб кіногерої на екрані не ходили догори ногами, плівку в кіноапарат установлюють перевернутою.
ЯК МИ ВИЗНАЧАЄМО “НА ОКО” ВІДСТАНІ ДО ПРЕДМЕТІВ?
Про один такий спосіб ми вже розповідали вище – це “автопідстроювання” ока на різкість, що його виконує кришталик (акомодація).
Точніший спосіб оцінювання відстані грунтується на так званому “бінокулярному” зорові, тобто зорові двома очима.
ПРОВЕДЕМО ДОСЛІД
Розташуйте олівець вертикально та розгляньте його на тлі віддаленого стовпа. Підберіть положення олівця так, щоб, дивлячись одним лівим оком, ви бачили олівець праворуч від стовпа, а дивлячись одним правим оком – ліворуч від стовпа (рис. 21.6). Цей дослід доводить, що очі бачать світ не однаково!
За розбіжністю зображень, що посилають у мозок ліве та праве око, мозок і “обчислює” відстані до предметів.
У подібний спосіб учені вперше виміряли відстані до планет. Роль двох очей виконували два астрономи. Вони одночасно спостерігали планету Марс, але з різних точок земної кулі. Унаслілок цього видиме положення планети на небі для цих астрономів трохи відрізнялось. Завдяки цій невеликій розбіжності й удалося знайти відстань до планети!
Секрет бінокулярного зору розкрив великий італійський художник, учений і інженер Леонардо да Вінчі.
ЧОМУ ОЧІ ЗАЙЦЯ ДИВЛЯТЬСЯ В РІЗНІ БОКИ, А ОЧІ ТИГРА – В ОДИН БІК?
Зайця не випадково прозвали “косим”: його очі дійсно дивляться в різні боки (рис. 21.7)! Завдяки цьому заєць, не повертаючи голови, бачить практично все, що відбувається довкола нього (навіть позаду!). Такий широкий огляд життєво важливий для зайця, оскільки він має бути весь час насторожі.
Саме через це природа надала “косі” очі й іншим травоїдним: “косять” коні, козулі, кози, вівці… Усім їм необхідно мати широкий огляд, щоб вчасно помітити хижака, що підкрадається.
Зате в самих хижаків – зір бінокулярний! Згадайте глибоко посаджені очі вовка, тигра або лева, які дивляться прямо вперед (рис. 21.8). Бінокулярний зір необхідний хижакові: готуючись до стрибка, він має точно оцінити відстань до своєї жертви!
ОПТИЧНІ ІЛЮЗІЇ
Хоча око – дивний оптичний прилад, воно все-таки може помилятися! Омани зору називають оптичними ілюзіями1.
Оптичні ілюзії широко використовують у образотворчому мистецтві. Розглядаючи, наприклад, написану на плоскому полотні картину, ми бачимо її “глибину” саме тому, що митці використовують закони перспективи, які створюють ілюзію тривимірного зображення.
1 Від латинського слова “ілюзіо” – обманювати.
Оптичні ілюзії бувають настільки правдоподібними, що буквально “не віриш власним очам”! Важко повірити, наприклад, що центральні кола на рис. 21.9 однакового радіуса або що горизонтальні лінії на рис. 21.10 – паралельні прямі! Щоб переконатися в цьому, доводиться взяти циркуль і лінійку.
На рис. 21.11 зображено три куби. Але як вони розташовані? Спробуйте уявити спочатку, що їх освітлено зверху, а потім – що їх освітлено знизу! Цікавим прикладом оптичної ілюзії є також “неможлива фігура”, зображена на рис. 21.12.
Завдяки оману зору нерухома фігура може видатися навіть рухомою! Чи не здається вам, наприклад, що зображені на рис. 21.13 кола весь час “ворушаться”?
Оптичні ілюзії – добрий натяк на те, що не завжди можна довіряти навіть власним очам: треба вдаватися до допомоги вимірювальних приладів!
