КЛАС ДЖГУТИКОНОСЦІ (MASTIGOPHORA) – ТИП САРКОМАСТІГОФОРИ

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ, АБО НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

ТИП САРКОМАСТІГОФОРИ

КЛАС ДЖГУТИКОНОСЦІ (MASTIGOPHORA)

Найдавніша група організмів, яка пов’я­зує рослинний і тваринний світ. Представники класу є мешканцями водоймищ або ведуть паразитичний спосіб життя. Форма тіла у них постійна. Органоїди руху – один або декілька джгутиків. Живлення автотрофне (фотосин­тез) або гетеротрофне. Розмноження безстате­ве, у низки видів має місце статевий процес – копуляція.

Евглена зелена

– типовий представник класу. Вільно-існуючий організм, який мешкає в ставках із забрудненою водою, в калюжах і в будь-яких водоймищах із стоячою водою. Тіло евглени має довжину 0,05 мм. Форма його овальна; передній кінець тупий, задній загострений. На передньому кінці розташований джгутик – виріст цитоплазми, який є органоїдом руху. Евглена ніби “угвинчу­ється” у воду і пересувається досить швидко.

КЛАС ДЖГУТИКОНОСЦІ (MASTIGOPHORA)   ТИП САРКОМАСТІГОФОРИ

Рис. 47. Евглена зелена: 1 – ядро; 2 – зерна вуглеводів; 3 – хлоропласти; 4 – вічко; 5 – скоротлива вакуоля; 6 – джгутик; 7 – резервуар пульсуючої (видільної)

вакуолі.

Цитоплазма її ділиться на два шари – ектоплазму й ендоплазму. Ущільнений зов­нішній шар ектоплазми називається пелікулою; завдяки йому евглена має постійну форму тіла. Ближче до заднього кінця розташовується округле ядро.

Евглена зелена є організмом із ознаками рослини і тварини. На світлі вона здійснює автотрофне живлення завдяки наявності зеленого пігменту в особливих утвореннях – хроматофорах. У темряві та за наявності в середовищі розчинених органічних ре­човин евглена переходить на гетеротрофний спосіб живлення. Такий змішаний тип живлення отримав назву міксотрофного. Продуктом асиміляції у евглени є близький до крохмалю поліса­харид параміл. Дихання й виділення продуктів обміну відбува­ється так само, як у амеби. Скоротлива вакуоля, розташована на передньому кінці тіла, здійснює осморегуляцію та виведення рід­ких продуктів обміну. На передньому кінці її тіла розташовується стигма – світлочутливе вічко яскраво-червоного кольору, завдяки якому евглена пересувається у бік освітленої частини водоймища (позитивний фототаксис). Евглена розмно­жується безстатевим шляхом – подовжнім поділом надвоє при мітотичному поділі ядра. При настанні несприятливих умов джгутик відкидається, клітина округляється, покривається щільною оболонкою й утворюється циста.

До джгутикових відноситься більша кількість патогенних для людини форм.

Широко розповсюджені паразити людини – трихомонади та лямблії.

Кишкова трихомонада. Викликає кишковий трихомоноз. Локалізується в товстому кишечнику.

Географічне поширення – повсюдно.

Тіло має овальну форму із загостреним виростом на задньому кінці. Довжина тіла дорівнює 5-15 мкм, від переднього кінця відходить 4 вільних джгутика, що йдуть уперед, і один направле­ний назад, пов’язаний з ундулювальною мембраною; посередині проходить опорний стрижень, кінець якого виступає на зад­ньому кінці тіла. Поблизу від ядра розташо­ваний клітинний рот. У цитоплазмі знахо­дяться травні вакуолі, що служать для травлення бактерій і вмісту кишечнику. Можливе також і осмотичне живлення. Розмноження безстатеве, шляхом подовж­нього поділу. Здібність до цистоутворення оспорюється.

КЛАС ДЖГУТИКОНОСЦІ (MASTIGOPHORA)   ТИП САРКОМАСТІГОФОРИ

Рис. 48. Лямблія (вигляд збоку): 1 – джгутики; 2 – базальне тільце; 3 – присосок; 4 – ядро; 5 – парабазальне тіло; 6 – аксостиль.

Людина заражається через забруднені овочі та фрукти, брудні руки, некип’ячену воду.

Лямблія. Викликає захворювання лямбліоз. Локалі­зується в дванадцятипалій кишці, вторинно-може проникати в жовчні шляхи.

Географічне поширення – повсюдно.

Характерна особливість лямблії – наявність двосторонньої симетрії. Тіло грушоподібної форми, передній кінець розширений і закруглюється, задній звужений і загострений. Має 4 пари джгутиків. По середній лінії тіла проходять початкові нитки (аксонеми) джгутиків. В цитоплазмі – два великі ядра. На вентральній поверхні тіла знаходиться поглиблення – пристосувальний диск, за допомогою якого паразит прикріпляється до клітин. Живляться розчиненими речовинами, що нагромаджуються в зоні пристінкового травлення. Потрапляючи в нижні відділи ки­шечнику, утворюють чотирьох-ядерні цисти, які є інвазійною ста­дією. Джерелом зараження є немиті овочі, фрукти, некип’ячена вода, брудні руки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


КЛАС ДЖГУТИКОНОСЦІ (MASTIGOPHORA) – ТИП САРКОМАСТІГОФОРИ - Довідник з біології